Синці «від падіння», спільні труси і зубні щітки: як живуть пацієнти Острозької психлікарні

Четверо рівненських журналістів протягом трьох місяців їздили різними психлікарням України і з’ясували в яких умовах перебувають пацієнти з розладами психіки. Побували вони і в обласній психлікарні Рівненщини у місті Острог. Прем'єра фільму-розслідування «Сто років ізоляції» відбулася на UA:Перший. Ми пропонуємо вам його перегляд в ютубі, а також текстівку з обговорення програми в рубриці «Тема дня» на Суспільному Рівне.

Керівниця відділу розслідувань UA:Перший Інна Білецька, розповідає у програмі «Тема дня» на «Суспільне Рівне» про позицію персоналу психлікарні і умови для пацієнтів, а точніше їх відсутність.

 – Це не перша лікарня, в якій ми знімали, не перша психлікарня, в якій я була як журналістка. Для мене це не шок. Мене шокує прийняття тими людьми, які там працюють, того, що відбувається. Вони вважають, що 6 щіток на відділення, де є 33 людини – норма. І що їм зуби чистити не обов'язково.

Вони (працівники психлікарні) кажуть, що ці люди мають такі психічні захворювання, що їм мати при собі щітку може бути проблемою, тому що вони можуть поранити себе або інших. В їдальні стоять поламані стільці з залізними спинками і шурупами, які стирчать. Тобто тими стільцями більше шансів поранитись.

Людина, яка має психічне захворювання, не перестає бути людиною, – каже Інна Білецька.

Шість зубних щіток на відділення і спільна спідня білизна

Особистих речей у більшості пацієнтів немає. У кого є – той тримає їх під подушкою.

Гуляти у лікарні водять не усіх. Журналісти дізналися, що один з пацієнтів Острозької психлікарні не був на вулиці з літа 2019 року.

На сніданок дають вермішелевий суп і хліб, на обід – суп, кашу і варену ковбасу. У холодильниках медзакладу – котлети, кури, яловичина і твердий сир. Термін придатності сиру закінчився у грудні 2019 року (станом на 15 травня 2020).

Пацієнтам дають телефони, але скаржитися тут не можна. Якщо будеш скаржитися в прокуратуру, телефон відберуть. Про це журналістам розповів пацієнт.

– В Острозькій психлікарні ми були у складі моніторингової групи омбудсмена, а це зовсім інші умови, можеш зайти у лікарню у будь-який момент, не чекаєш поки головний лікар дасть на це дозвіл, пацієнти не бояться з тобою говорити, – розповідає Інна Білецька.

25 червня на сайті Рівненської облради оприлюднили розпорядження про звільнення директора Острозької психлікарні Павла Маєвського у зв'язку з закінченням дії контракту. Наразі в.о. керівниці медзакладу Катерина Гарасевич.

Катерина Гарасевич відмовилась взяти участь у прямому етері в програмі «Тема дня», але надала коментар по телефону журналістам UA:Рівне.

– Була показана найгірша сторона нашої роботи. Найгірша сторона нашої роботи: недопрацювання, недорозуміння персоналу по перевірці. Але, все-таки, у лікарні багато лікується хворих, які задоволені лікуванням, і в нас є інші умови. Якщо в загальному подивитися на відділення – у нас чисто в лікарні, – сказала Катерина Гарасевич.

Інна Білецька підтверджує, що у психлікарні є два відділення з кращими умовами для пацієнтів.

– В тих відділеннях на момент нашого візиту практично не було пацієнтів. Але це не ті кращі умови, як ви заходите в якусь відремонтовану лікарню. Це просто трошки менший жах. Ми не вибирали навмисно те, що є найгіршим, показували те, що є типовим. Історія із зубними щітками від відділення до відділення є такою самою, – каже Інна Білецька.

Вона зазначає, що для того, щоб отримати кошти від НСЗУ, психлікарні потрібно було виконати ряд вимог. Серед них – наявність спеціальних ременів для фіксації пацієнтів. Такі ремені у Острозькій психлікарні є, але ними не дуже часто користуються.

Про те, що медперсонал прив'язує мотузками людей, які ведуть себе збуджено, розповіли пацієнти психлікарні.

– У нас є прописані спеціальні протоколи для кожного стану, особливо, які супроводжуються хронічним розладом психічного здоров'я. В нас є дуже мало сертифікованих засобів стримання. Це не тільки ремені, це можуть бути ліки, які можуть знизити психомоторну збудженість пацієнта. Все це (порушення) можна проконтролювати, коли ми побудуємо сучасну лікарню, зможемо відслідити будь-які дії з боку персоналу і пацієнтів, – коментує цей метод заспокоєння пацієнтів начальник обласного управління охорони здоров'я Олег Вівсянник.

Вхід у відділення теж на замку, пожежну сигналізацію тут ще не встановили. Якщо виникне пожежа, то вибратись на вулицю буде непросто.

Олег Вівсянник каже, що є ряд закладів охорони здоров'я, які не дофінансовуються.

– Заклади охорони здоров'я не тільки Рівненської області, а й усієї нашої держави перебувають у хронічному недофінансуванню не тільки по заробітній платі, а й на оновлення і оснащення матеріально-технічної бази, приведення до відповідності всіх санітарних норм і протипожежної безпеки.

Суть системи охорони здоров'я в тому, щоб ми не тільки мали достатню кількість фінансових ресурсів для утримання закладу, а й надання якісної медичної допомоги, фінансової мотивації праці медпрацівників, – розповідає у прямому етері начальник обласного управління охорони здоров'я.

В психлікарнях з інших регіонів України умови приблизно однакові. Наприклад, у Буданівській психіатричній лікарні на Тернопільщині пацієнти живуть за заґратованими дверима та вікнами, коштів на закупівлю м’яса не вистачає. З щоденних розваг – невеликі телевізори.

Утримання одного соціального хворого у цій психіатричній лікарні обходиться бюджету у 148 тисяч гривень на рік. При цьому держава також виплачує пенсії частині пацієнтів. Але ці пенсії зазвичай отримують рідні – до медзакладу вони не потрапляють.

Але є інший приклад на Івано-Франківщині, де в Погонянському жіночому психоневрологічному інтернаті утримання одного пацієнта становить 100 тисяч на рік. 83 тисячі з цієї суми – бюджетні кошти, решта – гроші з пенсій пацієнтів.

У  психоневрологічному інтернаті пацієнтки мають можливість ходити до церкви, магазинів, їздити на екскурсії, грати на музичних інструментах, мати власні гроші та особисті речі, їсти щодня м'ясо та жити у відремонтованих кімнатах.

У лікарні є кімната для судових засідань, хворі завжди присутні, коли суд вирішує питання госпіталізації. Пацієнти безперешкодно користуються телефонами, а лікарі іноземними протоколами.

Але зміни почались не просто так. Цьому посприяв президент Всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю користувачів з психіатричної допомоги «Юзер» Руслан Імереллі.

Він теж лежав у психлікарні, а зараз намагається покращити умови для інших пацієнтів.

– Коли до нас прийшов Руслан і став розповідати, як ми порушуємо права пацієнтів, то замість того, щоб зробити висновки, від лікарів був супротив. А коли ми почали їздити у інші лікарні і за кордон, пацієнти дуже змінилися. Пацієнти, які зараз поступають, дуже гарно знають свої права.

Почали приїжджати уповноважені з прав людини, проводити моніторинг, подавати його в облдержадміністрацію. Ми побачили, що нам Руслан казав про це декілька років тому, а ми тоді його не послухали, – розповіла директорка Вінницької психлікарні Софія Кучерук.

З 1-го квітня Національна служба здоров'я України не фінансує заклад за кількістю ліжок, а виділяє кошти за кожен пролікований випадок.

На психіатрію виділили пакет «Психіатрична допомога дорослим та дітям». Психіатричні заклади можуть підписати пакети послуг на лікування із замісною терапією для наркозалежних, амбулаторну, паліативну, хірургічну допомогу тощо.

Вартість лікування одного хворого у стаціонарі, незалежно від діагнозу, оцінили у 7 тисяч 406 гривень, прийом лікаря амбулаторно – у 49 гривень.

За кошти НСЗУ виплачують заробітну плату медпрацівникам, купують медикаменти та продукти. Кошти на оплату комунальних послуг та на розвиток закладів повинні і надалі виділяти власники лікарень, тобто обласні або міські ради.

Чорні синці від падіння з ліжка

– Це могли бути відбивні, котлети, 2-3 булки, печиво, вафлі, шоколадка, пів літри кефіра/йогурта. Торбочку цілу привозила, він все з'їдав за раз. Я думаю, був голодний, – згадує Майя Давидюк.

Апетит Майїного батька лікарі пояснювали особливістю його хвороби.

Батько Майї поскаржитися на умови не міг, він практично не розмовляв, а згодом перестав і ходити.

– Ми щось його питали, а він ще як ходив і трошки соображав, то казав, що почують, – згадує Майя Давидюк.

– Кругом все синьо-жовте і чорне. Казав, що впав з ліжка. Оця вся сторона (показує на ліву частину тіла) була чорна. Нейрохірург подивився і запитав, з якого він поверху падав? Це нейрохірург з приймального відділення, – розповіла жінка.

Майя з родичами викликали поліцію, близько 5 годин вони вимагали взяти у них (працівників лікарні) пояснення. Вона впевнена, що її батько не падав з ліжка, на зап’ястях були видні сліди зв'язування.

Завідуюча відділенням підтвердила, що пацієнт був прив'язаний, бо він падав. Але не змогла відповісти, чому ж він впав та отримав такі синці.

Майя Давидюк каже, коли батька привезли у Рівне на судмедекспертизу та він побачив лікарів у білих халатах, то упав і почав кричати, щоб його не били.

– Ми не можемо стверджувати, що батька Майї в лікарні били. Навіть, якщо він падав з ліжка, при тому, що в нього була постійна фіксація, бо були сліди на руках, це теж недогляд. Це ненормальний підхід до лікування. Особисто я переконана, що насилля застосовується. Я переконана, що це постійна практика, – розповідає Інна Білецька.

Ось як пояснює цей епізод Павло Маєвський, який на момент візиту журналістів займав посаду директора психлікарні.

– Якщо людина неадекватна, він лежить, не піднімається. Його піднімали, ложили. Він міг вночі або ввечері розвернутися і впасти. Це було не один раз. Я не можу сказати, скільки разів він падав, він лежав у нас довгий час, – сказав Павло Маєвський.

Але він підтвердив, що у лікарні були випадки, коли неправильно поступали з хворими.

– Але я позвільняв людей. Це було років 10 назад, я таких людей зразу звільняю, – розповів Павло Маєвський.

«Четверта влада» поспілкувалася з Катериною Гарасевич, яка зараз виконує обов'язки  директорки Острозької психлікарні. Ми намагалися з'ясувати, чи збираються щось робити з зубними щітками, спідньою білизною та чи бувають випадки знущання з пацієнтів.

– В нас для психічно хворих, які перебувають збуджені, взагалі такі предмети (зубні щітки) не повинні бути. Вони мають бути тільки у персоналу. Це при умові, коли хворі під наглядом персоналу хочуть чистити зуби. Був випадок у Сарненській лікарні, коли піцієнт очі вицарапав щіткою. Це предмет, який входить в перелік предметів, що не можуть знаходитись біля такого хворого.

Якби запитали у тому відділенні, хто хоче чистити зуби, то і тих би шести не було. Це ж психіатричне відділення, люди там з розладами. У когось є бажання чистити зуби, у когось – немає. У тому відділенні цілий набор був щіток, для всіх 33 пацієнтів. Це просто стояли ці щітки (які показали у фільмі «Сто років ізоляції»). Ці предмети не можуть бути на видному місці, – розповілдає Катерина Гарасевич.

Вона каже, що у лікарню пацієнти поступають зі своєю спідньою білизною.

– Це змінна білизна на випадок, коли хворий обмочився. Ми не будинок інвалідів, де розписано, що в кожного одежа по прізвищу. В наших положеннях про психіатричну лікарню немає такого. Колись в нас була постійна білизна, куплена за держкошти. Власна одежа не штампується, не підписується, бо це одежа хворих.

Що показали ці труси в мішку, це запасний варіант. Вони у своїй білизні поступають, родичі приносять змінну білизну, деякі забирають її, – каже в.о. директорки Острозької психлікарні.

Білизна, що була в мішку, призначається для соціально незахищених хворих. Виконуюча обов'язки керівниці лікарні каже, що труси одноразові. Буває так, що їх викидають.

Щодо випадків знущання над пацієнтами Катерина Гарасевич розповідає, що «їх практично не було».

– Люди йдуть до нас і підписують посадові інструкції, де забороняється катування, знущання. Якщо в нас було таке років 10 назад, то та людина була звільнена. Наша лікарня по психіатрії є базовою, тобто вона обслуговує психічно хворих з міста Рівного. Спочатку хворий поступає в Центр психічного здоров'я. Якщо вони не можуть його утримувати, то направляють до нас.

Безхатченків теж до нас направляють. Буває і характер специфічний у хворих. Вони можуть наносити травми один одному, можуть падати, у нас різний контингент. Є ті, що самі наносять тілесні ушкодження, є зі схильністю до суїциду, – каже Катерина Гарасевич.

Тілесні ушкодження фіксуються в спеціальних журналах травматизації хворих. Поліцію ж викликають у разі, коли пацієнт поступає до лікарні зі слідами насилля. Коли людина отримала травми під час перебування у лікарні, то його оглядає черговий лікар.

Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Віталія Лебідь розповідає, що пацієнти таких закладів не можуть захистити свої права.

– Коли люди особисто з цим не стикаються, вони не задумуються, про те, що відбувається у таких закладах за зачиненими дверима. Дійсно відбувається і катування, і знущання над цими особами. Дуже часто ці особи залишаються один на один з своїми проблемами, тому що вони нікому не потрібні. Людина повністю ізольована, не може не те, що захистити свої права, а розвиватись як людина, – пояснює Віталія Лебідь.

Поліція розпочала розслідування

Як повідомляє пресслужба Рівненської прокуратури, за матеріалами фільму «Сто років ізоляції», слідчі слідчого відділу Острозького відділу поліції Головного управління Нацполіції в Рівненській області здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

Прокурори Здолбунівської місцевої прокуратури, спільно зі слідчими поліції, у кримінальному провадженні встановлюють обставини цієї події.

Окрім того, Здолбунівська місцева прокуратура провела перевірку у КП «Острозька обласна психіатрична лікарня», за результатами якої внесла вказівку про необхідність усунення та недопущення у подальшому порушень положень Закону України «Про психіатричну допомогу» за фактом неналежного нагляду медперсоналом за хворими та незабезпечення перебування у безпечних умовах для їх життя та здоров’я.

Четверо працівників медичного закладу керівництво лікарні притягнуло до дисциплінарної відповідальності.

Матеріал підготувала Ольга Ульянова

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.