Як лікарні Рівненщини втратили через посадовців 15 мільйонів на кисень: розслідування

Ускладнене дихання, посинілі губи чи обличчя – усе це може бути симптомами того, що рівень кисню у крові став нижче норми. Це може загрожувати життю людини. В таких випадках потрібна киснева терапія.

Подібні симптоми відчули на собі ті, у кого хвороба має складний перебіг. Щоб відновити рівень кисню у крові пацієнтів, у лікарнях до ліжок підводять кисневі точки. Такими точками мають бути обладнані всі відділення, де лікують коронавірусну інфекцію.

Ми з'ясували, що рівненські посадовці втратили 15 мільйонів гривень, які могли піти на кисневе забезпечення для пацієнтів лікарень. Це спричинило додаткові витрати для медзакладів та пацієнтів, а також поставило під загрозу життя частини пацієнтів.

«Шукайте собі «дєжурну» сосну, ставайте біля неї і дихайте»

Брат рівнянки Наталії Нідельської у жовтні захворів на коронавірусну хворобу. Його  госпіталізували в Центральну міську лікарню Рівного. Жінка розповідає, що виписували його із сатурацією 92% (якщо в людини сатурація опустилася до 92% – це показник для госпіталізації і потреба дихати киснем, – ред.).

– І коли людина вийшла, сатурація, звичайно, почала падати. В п’ятницю ми його забрали з лікарні. В суботу ще куди не йшло, в неділю почалися жахи. Почалася киснева залежність, почалася задишка, він знов почав падати. Почали дуже боліти ноги, руки. І в понеділок вже ми почали бити тривогу. звернулися до сімейного лікаря. Сімейний лікар направив до пульмонолога, до вузького спеціаліста.

В міській лікарні Рівного, куди знову звернулися за допомогою, тепер допомогти не змогли. 

– Вони брата були готові покласти в лікарню, – каже Наталя. – Тому що він був у важкому стані. Але сказали, що кисню, кисневої точки в тому відділенні, куди вони мали його класти, нема, і вони нам не допоможуть. А в нашому випадку, крім ліків, потрібен був ще сам кисень.

Щоправда, лікарі дали пораду.

– Їдьте в ліс, шукайте собі «дєжурну» сосну, ставайте біля неї і дихайте. І все буде, і вам буде щастя. Це був листопад місяць, тоді було дуже холодно, всі відкривали вікна. Всі ходили, вибачте, у шубах і у взутті вдома. Тому що вибору і не було іншого. І отак от жили.

Запитуємо в керівника Рівненської центральної міської лікарні Євгена Кучерука, чи був дефіцит кисню для пацієнтів закладу восени 2020-го року.

– Для післяковідних [пацієнтів] – так, – погоджується керівник закладу. – Тому що ми на ковідних не могли повністю забезпечити, тому що такий потік рванув капітально, під триста чоловік. Відверто кажучи, можливо, так і було.

В цей час у лікарні почали шукати спосіб, як забезпечувати кисень для пацієнтів більш стабільно.

– Ми возили раніше кисень зі Львова, – каже Євген Кучерук. – Машина тільки привозить, і треба знову її везти. Загалом, величезна проблема і не вистачало кисню. Ми вирішили придбати кисневу станцію.

У грудні уклали договір щодо встановлення станції. А вже в лютому її встановили на території лікарні. Вартість встановлення станції – 6 мільйонів 500 тисяч гривень.

– Ми купили за свої гроші станцію, – додає керівник лікарні. – Заробили. І поставили перші. Ще й комітет Верховної Ради приїжджав подивитися. Поставив нас у приклад. І бюджетний комітет Верховної Ради до нас звернувся, щоб ми підказали, як так зробити, щоб всі опорні лікарні України мали ці станції.

Євген Кучерук каже, що використали для придбання гроші, які лікарня отримала від НСЗУ за лікування ковідних хворих.

– Кошти із костюмів, кошти із дезрозчинів, вот ето все трошки зекономили і купили. Збіг обставин. Нам спонсори багато дали костюмів, там миючих, дезрозчинів.

Як витратили 22 мільйони гривень з держбюджету на кисень для рівненських пацієнтів 

У жовтні 2020-го року Кабмін із держбюджету виділив 1,5 мільярди гривень на забезпечення ковідних лікарень киснем. Регіони отримали різні суми. Рівненщина тоді отримала 22 мільйони гривень державної субвенції. Менше отримала тільки Луганська область, частина якої окупована – 21 мільйон.

Ця субвенція дозволила, наприклад, Кіровоградській області закупити майже 700 кисневих концентраторів, а також змонтувати системи централізованої подачі кисню в чотирьох медзакладах.

В Закарпатській області закупили понад 600 кисневих концентраторів та змонтували кисневі станції для 11-ти лікарень.

Чому ж тоді міська лікарня купувала станцію власним коштом? Адже ці 6 із половиною мільйонів, які витратили на станцію, могли би використати на інші потреби закладу.

А таких потреб чимало. Місяць тому ми показали, що Рівненська ЦМЛ має суттєві проблеми, і пацієнтів часто змушують платити за те, що лікарня мала би надавати безкоштовно.

Дивіться подробиці: Життя і смерть від інсульту: хто платить за лікування

Виявляється, що про кошти, які Кабінет міністрів виділив для регіонів, щоб тут забезпечили пацієнтів киснем, у Рівненській лікарні дізналися надто пізно, щоб вплинути на розподіл коштів.

– Не було такого щоб до вас зверталися за порадою? Що прийдуть великі гроші, як їх варто використати? – запитуємо у керівника лікарні Євгена Кучерука.

– Хе-хе-хе, хе-хе-хе. Ви обіжаєте. Канєшно нє. Відверто кажучи, це ж не тільки по цьому. Це по всьому. Є централізоване постачання. Все йде через обласні структури, через обласну лікарню. А потім нам шось трошки виділяють з барського плеча.

Начальник департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації Олег Вівсянник намагається переконати, що лікарні про субвенцію знали. З його слів, саме керівники медзакладів планували, що купуватимуть за ці гроші.

– Керівники лікувально-профілактичних закладів сформулювали таку потребу у видатках на капітальні видатки, а також на поточні видатки для закупівлі кисню, а також розхідних матеріалів для забезпечення кисневою терапією, – каже посадовець.

Ми попросили Олега Вівсянника показати документи, які підтверджують, що лікарні долучалися до планування витрат субвенції. Нам їх довго не надавали.

Однак зрештою прийшла офіційна відповідь. У ній про те, що Олег Вівсянник казав неправду про те, що лікарню долучали до планування використання коштів з держбюджету:

«Управління охорони здоров’я не зверталося в міську лікарню з інформацією про очікування субвенції і пропозицією скласти запит на використання цієї субвенції», – йдеться у відповіді.

На Рівненщині не лише Рівненська центральна міська лікарня витрачала власні кошти на забезпечення пацієнтів киснем у той час, як на це виділили фінансування з державного бюджету.

Наприклад, Дубенська райлікарня під кінець 2020-го року витратила 740 тисяч гривень, щоб змонтувати систему киснепостачання. Теж із власних коштів. За ці гроші встановили кисневу бочку на 3 тонни рідкого кисню.

У Здолбунівській лікарні про субвенцію дізналися в листопаді 2020-го року. Заступник директора з медичної частини Здолбунівської міської лікарні Василь Мацьоха каже, що на початку листопада 2020-го отримали доручення з ОДА підготувати інформацію про стан забезпечення пацієнтів киснем.

Лікарня це зробила і просила в ОДА про таке:

– Був лист в обласне управління охорони здоров’я, що потрібно закупити кисневий газифікатор і прохання дозволити його встановити на території лікарні, – каже Василь Мацьоха. – Це було 13 листопада 2020-го року.

На виготовлення проектно-кошторисної документації та її експертизу лікарня витратила власні кошти – близько 70 тисяч гривень. Газифіктора не отримала.

У Сарненській райлікарні також розраховували на кошти з субвенції, про яку дізналися в листопаді 2020-го.

– За власні кошти ми зробили проектно-кошторисну документацію по збільшенню кисневих точок і розведенню [по різних приміщеннях] лікарні, – розповідає головний лікар Сарненської райлікарні Василь Іванюк. – Але коли ми вже готові були укладати угоду з підрядником по роботах (у грудні), нам сказали, що кошти повернули у Київ.

То на що ж витратили 22 мільйони гривень державної субвенції? Як ми з’ясували, за них купили 148 кисневих концентраторів та один кисневий газифікатор. Це коштувало трохи менше семи мільйонів гривень. Решту 15 мільйонів не використали і повернули у держбюджет.

Тобто більшу частину грошей, отриманих з держбюджету, Рівненське обласне управління охорони здоров’я не використало і повернуло.

Рівненська область витратила найменшу частину субвенції, порівняно з іншими областями. Не скористалася належно коштами, які Кабінет міністрів виділив саме на забезпечення лікарень киснем.

Хто винен

Чому управління не використало ці кошти? Начальник управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олег Вівсянник каже, що не змогли втілити початковий план:

– Сформували потребу на той момент, коли у нас кількість ліжок для забезпечення надання кисневої підтримки удвічі, а то й утричі нижча від тої, на який час прийшли кошти. І на той період ми дійсно, формуючи потребу з лікувально-профілактичних закладів, мали більшу частину коштів на розхідні матеріали, які можна було закупити за поточні видатки.

Іншими словами, коли управління охорони здоров’я Рівненщини формувало бюджет субвенції, то не ставило у пріоритет закупівлю достатньої кількості кисневих концентраторів чи встановлення кисневих станцій – те, що є капітальними видатками. А попросили більше грошей на поточні, наприклад, розхідні матеріали, оплату праці, відряджень чи послуг.

Такому розподілу обурюється голова Рівненської облради Сергій Кондрачук. Цю посаду він зайняв на початку грудня 2020-го. Про субвенцію дізнався, каже, в середині грудня.

– Якщо поглянути на ту постанову, на розподіл коштів, то в кожної здоровомислячої людини, яка розбирається в трьох цифрах, одразу кидається в очі, що у всіх, без виключення областях України розподіл на видатки розвитку, тобто капітальні видатки, значно перевищує видатки споживання. Лише в нас видатки споживання майже втричі перевищували видатки розвитку.

Ми запитали очільників управлінь охорони здоров'я з кількох інших областей, як вони планували бюджет субвенції. Ключовим, із їхніх слів, було спілкування з керівниками лікарень. Тобто те, чого не змогло чи не схотіло організувати рівненське управління охорони здоров’я.

Наприклад, заступник директора Департаменту охорони здоров'я Кіровоградської ОДА Олeксандр Скрипник каже таке:

– Перед тим, як була субвенція, нам був запит: «Скільки вам треба грошей? Поговоріть з кожною своєю лікарнею, які ковідні, що вони хочуть і приблизно скільки це коштує». Для кожної лікарні різна потреба. Обласна лікарня сказала: нам треба кріоконцентратор. Другі сказали: нам треба бочка, в яку заливають кисень, з розводкою. Треті кажуть: нам таку маленьку станцію.

– Ми зібрали і відправили в МОЗ чи то Офіс президента, і вони, орієнтуючись на це, виділили для кожної області відповідні суми.

А директор департаменту охорони здоров'я Закарпатської ОДА Анатолій Пшеничний каже, що про важливість створення кисневих станцій знав давно.

– Я працював до того керівником районної лікарні і розумів, що вирішення – це не концентратори. Концентратор має тимчасовий ефект. А краще інвестувати, щоб кожна лікарня мала централізовану поставку кисню за рахунок кисневих станцій-генераторів. Нам вдалося у 12-ти закладах охорони здоров’я замовити і встановити кисневі станції.

– Ми провели нараду, де кожен з керівників медзакладів мав обгрунтувати [витрати].

Гаразд, нехай Рівненське обласне управління охорони здоров’я погано спланувало витрати, належно не порадившись із керівниками медзакладів. Але ж вихід був і з цієї ситуації. Про цей вихід розповідає голова облради Сергій Кондрачук.

– Я говорив тоді про це профільному заступнику, що так не можна, що ви робите, перекидайте кошти. Ми делегували ці повноваження обласній державній адміністрації, і зв’язок, власне, з міністерствами – це їхня пряма прерогатива. Тобто потрібно було, всього-на-всього, зміни у постанову Уряду. Не йде ж мова, щоб просити додаткових коштів. Просто те, що є, перекинути з одного рахунка на інший.

Керівник Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я Олег Вівсянник каже, що просили про таке.

– Ми зверталися до центральних органів виконавчої влади, зверталися на селекторних нарадах у голови обласної державної адміністрації. А також наш орган управління звертався до Кабінету Міністрів, до Міністерства охорони здоров’я. Нам обіцяли зробити цей перерозподіл.

Ми попросили Олега Вівсянника надати копію офіційного звернення у Міністерство та відповідь на нього. Чекати на відповідь довелося понад 20 днів. Зрештою, ми її таки отримали. У ній йдеться, що звернення від ОДА було, але тоді, коли вплинути на зміну бюджету можливості вже не було: на початку січня 2021 року.

Тобто обласне управління охорони здоров'я спочатку проігнорувало порадитися з медзакладами що їм потрібно для забезпечення пацієнтів киснем, а пізніше проігнорувало спробу вчасно змінити бюджет субвенції, щоб дати можливість лікарням встановити кисневі станції чи закупити більше концентраторів. І втратило через це 15 мільйонів коштів з держбюджету для області.

Заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін хоче переконати, що не сталося нічого страшного.

– Я же ж тобі говорю, ми їх (гроші) не просвистіли. Ми їх на сьогоднішній день не правильно не використали і залишили в державі.  

Голова Рівненської облради Сергій Кондрачук вважає інакше.

– Коли ми говоримо, що це було неможливо, не знали, не думали, я відверто скажу – злочинна бездіяльність. Це слово, як на мене, найбільш актуально відповідає тому, що сталося в кінці минулого року на Рівненщині.

«Ми не можемо справитися з таким напливом людей»: що було в лікарнях через нестачу кисневих станцій

Поки гроші на облаштування лікарень киснем лежали мертвим вантажем на рахунках Управління охорони здоров’я, мешканці Рівненщини із післяковідними ускладненнями, такі як брат Наталі, шукали кисень самотужки. У пошуках допомагали волонтери.

– Вікторія під’їхала, вона його підключила, ми туди не лізли в цю всю техніку, бо ми не знаємо, як там що робиться. Ну, вже потім розібралися, звичайно. Вікторія його підключила і після цього почалося покращення, – каже Наталія Нідельська про допомогу рівненської волонетрки Вікторії Шинкаренко з кисневим концентратором.

А керівники медзакладів у цей час похапцем шукали, як збільшити кількість кисневих точок, щоб їх вистачало хоча б для тих, у кого коронавірусна хвороба була в активній фазі.

– Давайте пригадаємо, яка була ситуація ще в другому півріччі, – каже голова облради Сергій Кондрачук. – Хто в якій зоні був, пригадаємо кількості смертей, пригадаємо черги з автомобілів швидких допомог під лікарнями, пригадаємо, що робилося в самих лікарнях, пригадаємо, як розгорталися додаткові ліжкомісця.

Не легше було медикам та пацієнтам на Рівненщині весною 2021 року, коли Україною прокотилася чергова хвиля зростання захворюваності на COVID-19. Для пацієнтів з Рівного почали шукати місця в сусідніх районах, однак там місць теж бракувало.

– Затруднення були, що не вистачало [кисню], коли був «час пік, – каже заступник головного лікаря Здолбунівської міської лікарні Василь Мацьоха. – Це було у квітні. Не вистачало. Не могло Березно всіх забезпечити (куди їздили за киснем – авт.), через то ми ще домовлялися з «Рівнеазотом». У вихідні дні ми залучали благодійний транспорт, щоб доставити кисень на суботу-неділю.

А ось що говорив у цей період керівник Центральної міської лікарні Рівного Євген Кучерук:

«За цей тиждень у нас померло 37 пацієнтів. Ми не можемо справитися з таким напливом людей.  Ми не можемо справитися з цією ситуацією. 178 чоловік на кисневі. Хоч кисневі станції поставлені – не витримуємо. Я вже не говорю про наш колектив».

Тяжко було і Сарненській райлікарні, яка, нагадуємо, перша в області зіштовхнулася з COVID-19.

– Це було відчутно особливо весною, коли треба було по 130 балонів на добу [привозити], мусили їздити в Березне, наймати Камази, – каже головний лікар Сарненської райлікарні Василь Іванюк. – А коли припало на Пасху, де було 4 чи 5 днів розриву – були незручності. Дуже відчуваємо нестачу кисневої станції. Левову частку коштів у нас «з'їдає» кисень.

Це – не кінець історії. Наразі у Верховній раді розглядають законопроект, щоб виділити регіонам 800 мільйонів гривень для забезпечення опорних лікарень кисневими станціями. Але жодне вливання коштів не дасть результату, якщо їх не використовуватимуть, а повертатимуть назад, як зробили це з осінньою субвенцією на Рівненщині.

Підготовка цього розслідування стала можливою завдяки проєкту «Створюй із Суспільним. Розслідування», який фінансується Національною суспільною телерадіокомпанією України.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.