Як рівненська влада «віджимає» бізнес на дитячих машинках у підприємців на Лебединці

У парку Молоді (в народі – «Лебединка») у Рівному давно працює бізнес із прокату дитячого атракціонного обладнання. Та попри це, протягом 30 років у місті не створили прозорих правил роботи для нього. Тому почати заробляти на цьому міг будь-хто і будь-де, просто зареєструвавшись фізичною особою-підприємцем.

Цьогоріч відсутністю цих правил вирішила скористатися міська влада. І, завдяки нововведенням, почала «виживати» підприємців, які працювали там раніше. Заробляти у вже «розкрученому» місці влада дозволила іншим. Людям, які за дивним збігом обставин, пов’язані між собою та з колом рівненських забудовників.

«Зараз там хаос»

Андрій Вакольчук – один із тих, хто запроваджував бізнес із прокату дитячого атракціонного обладнання у Рівному. Як пригадує підприємець, працювати в парку Молоді почав у 2011 році. І до 2022 року не мав проблем із владою. Однак цьогоріч поскаржився «Четвертій владі» на тиск з боку керівників міських структур. На його думку, новими правилами вони вирішили «передати» цей вид бізнесу «своїм підприємцям».

Він каже: для такої діяльності щороку отримував погодження у міській раді. Ну, як погодження… папірець, який видавав міський голова, де писав, що не заперечує, щоб той чи той підприємець працювали на певній локації. У цьому «не запереченні» прописували умову – укласти договір з комунальним підприємством «Рівненський міський трест зеленого господарства».

– Це такий лист, що голова не заперечує проти цієї діяльності. Або заперечує. Воно все одно рекомендаційного характеру. А потім укладали договір з Трестом зеленого господарства для прибирання тієї території. Так, визначали квадратні метри відшкодування прибирання, а ми це сплачували, – розповідає підприємець.

Однак цьогоріч керівник КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» не уклав із ним договору, бо видав наказ, де встановив кількість обладнання, яке може бути на різних локаціях Рівного. А вже до цієї кількості договори уклали з підприємцями, які раніше там не працювали.

Андрій Вакольчук каже, що роботу у сезон 2022 року погоджував не лише міський голова, але й начальник Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима.

– Я звернувся 21 квітня [за укладанням договору з трестом], потім стало відомо, що того ж дня Гудима погодив іншим підприємцям діяльність, а 22 квітня трест швидко уклав з ними ті договори. А мені ніякої відповіді не було місяць.

Цього сезону кількість машинок у парку зросла, бо працюють і «старі», і «нові» підприємці, тому місця стало менше.

– Зараз там хаос: куча машинок. Ми працюємо, бо немає ніякого виходу як працювати, бо більше немає можливості, на чому заробляти, – розповідав ще у липні Вакольчук.

Ось, як виглядала ця місцина у парку Молоді цьогоріч в теплу пору:

Що це за нові правила

З одними укласти договір на прибирання, а з іншими ні дозволили нові правила у місті.

27 січня 2022 року Департамент інфраструктури та благоустрою наказав тресту визначити місця, де підприємці зможуть встановлювати об’єкти зі сфери відпочинку та розваг. Також просив розробити планово-картографічні матеріали, де ці предмети стоятимуть.

21 березня трест своє завдання виконав. Ось, яку схему він розробив для Лебединки:

На думку юристки проєку «Тисни» від Bihus.info Лізи Середіної, до якої ми звернулися за правовою консультацією, встановленням кількості обладнання керівник тресту вийшов за межі своїх повноважень.

– Якщо читати наказ буквально, то він уповноважив встановити тільки місце для розміщення об’єктів відпочинку, – каже юристка.

Сам Ігор Романчук не вважає, що перевищив повноваження, сказав журналістці вивчати Закон «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак не послався на статтю і пункт, який дозволив йому визначити кількість обладнання. Відписав, що «більше не має змоги спілкуватись».

Як підприємці отримували погодження

Давайте поглянемо на «дозволи», які отримували підприємці. Для праці у сезон 2022 року вони писали заяви на погодження не лише на ім’я міського голови, а й на ім’я начальника Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслана Гудими.

Якщо аналізувати їхні звернення, то найпершим ці погодження отримав ФОП Андрій Вакольчук, який працює у парку Молоді орієнтовно з 2011 року. Він звернувся за ними ще до нового року, тому листи з «не запереченнями» отримав у 2021 році.

Крім Вакольчука, на дії влади скаржилися ще дві підприємиці, які почали працю у парку ще у 2013-2014 роках. Це Надія Кузьменко та Людмила Гелешко. Вони зверталися за дозволами взимку. Однак до укладання договору у них не дійшло: не отримали погоджень від міського голови та начальника департаменту.

З аналізу всіх звернень щодо праці в парку Молоді видно, що після того, як погодження отримав Вакольчук, аж до середини квітня 2022 року жоден ФОП таких погоджень не отримав.

На початку лютого їм відповідали, що трест має розробити схеми розміщення обладнання. А наприкінці березня – що можливість розміщення такого обладнання розглянуть після закінчення воєнного стану.

Таку ж відповідь від департаменту 1 квітня отримав і підприємець Олександр Семенович. Проте вже 13 квітня йому дали погодження. І у той же день трест уклав із ним договір.

Однак через 2 дні, 15 квітня, той самий департамент фактично відмовив Людмилі Гелешко, мовляв, трест не розробив ще схему, хоча вона майже місяць, як розроблена.

Ми запитали Руслана Гудиму, чому він не дав погодження Людмилі Гелешко, пославшись на відсутність схеми, яка на той час вже була розроблена.

Посадовець відмовився відповідати, попросивши написати йому інформаційний запит. Однак у відповіді, на надісланий на його ж прохання запит, написав, що ці питання «не належать до публічної інформації».

Далі – більше. Підприємець Андрій Вакольчук, який ще наприкінці 2021 року отримав погодження від міського голови та начальника Департаменту інфраструктури та благоустрою, 21 квітня звернувся у трест, щоб з ним уклали договір.

І йому через місяць відпишуть, що місця вже зайняли інші підприємці. Хоча в той самий день звернення підприємця Вакольчука начальник Департаменту інфраструктури та благоустрою Руслан Гудима підписує своє «не заперечення» двом іншим підприємцям – Роману Буяну та Марії Бондар.

А наступного дня Рівненський міський трест зеленого господарства укладає з обома цими підприємцями договір на прибирання території.

30 років без правил

Попри те, що погодження отримали не всі підприємці, вони все ж лишилися працювати у парку на тих місцях, що й працювали раніше.

І 4 та 5 травня рівненські поліцейські складають на підприємицю Людмилу Гелешко два протоколи про адміністративні правопорушення. Її звинувачують у тому, що вона працює без дозвільних документів.

Та 10 червня суд постановляє, що Людмила Гелешко – керівниця ТОВ «Л-ТЕД», яке зареєстроване, сплачує податки, працює згідно зі статутною діяльністю – надає послуги з організації розваг на сертифікованому обладнанні. Тож в її діях немає правопорушення, в якому її звинуватили поліцейські.

Виявляється, що «не заперечення» від міського голови, начальника Департаменту інфраструктури і благоустрою та договір на прибирання з Трестом зеленого господарства не потрібні для такої підприємницької діяльності.

– За 30 років у Рівному не розробили жодного положення щодо надання дозволів на ведення такої діяльності, – каже заступник міського голови Рівного Артем Ганущак на засіданні постійної комісії з питань економічного розвитку, яка взялася з'ясовувати ситуацію. – Дозволу не існує. Лист, який погоджував міський голова, з юридичної сторони – це не дозвіл. Договір на утримання території з трестом – це не дозвільний документ.   

Голова депутатської комісії з питань економічного розвитку Тамара Тимощук запитала у керівника Тресту зеленого господарства Ігоря Романчука, за якими критеріями він обирав, з ким саме укладати договір.

– Коли я минулого року відвідував парк, підходив до підприємців, питав, чиї вони? Мені казали, що всім керує Андрій [Вакольчук], і він дозволив. Коли ти приходиш і питаєш, хто на ногу наїхав – розводять руками і тікають. І я з ними не заключив [договір], – відповів Романчук.

– А чому ви впевнені, що з тими [підприємцями] не буде те саме, що з цими? – Тимощук. 

– Я не впевнений.

– А ви в курсі, що ті, з ким ви уклали угоду, платять податки у Березному?

– Я не дивився, куди він платить.

На засіданні комісії був також депутат і підприємець Роман Денисюк, він розповів, що в нього склалося враження про «віджимання» бізнесу. 

– Ми з комісією виходили на цю площу. Артеме (звертається до заступника мера Артема Ганущака, – ред), скажу чесно: мені, як підприємцю, було соромно представляти місто, коли я бачу, що стоїть лабіринт «старого» підприємця, а перед ним стоїть «новий» – це віджимання називається.

– Їх ніхто звідти не виганяв, до них ніяких засобів не вживали. Вони як здійснювали підприємницьку діяльність, так її і здійснюють. Єдине, що в них немає договорів на утримання тої території на прибирання. От і все, – ніби захищався Артем Ганущак, говорячи неправду.

Окрім того, що на підприємців складали адмінпротоколи, як виявилося – протиправно, то підприємців виганяв також особисто міський голова Рівного Олександр Третяк.

Мер-конфіскатор: «Убрать цей шанхай геть звідси!»

Через відсутність договору про прибирання з трестом, який, як ми вже з'ясували, не є дозвільним документом, влада почала тиснути на підприємців, що працюють без нього.

Тиснути – значить викликати поліцію і погрожувати, що ці машинки конфіскують. І виганяти підприємців приходив особисто міський голова та керівник Рівненського міського тресту зеленого господарства Ігор Романчук.

Це відео надав підприємець Андрій Вакольчук. З Олександром Третяком говорить підприємець, з яким співпрацює Вакольчук. На відео чути ще чиїсь голоси, однак нам не вдалося їх ідентифікувати.

Ми розшифрували цю розмову:

Третяк: До вас так само: убрать цей шанхай геть звідси! Ясно?

Підприємець: Добрий день!

Третяк: Доброго дня!

Невідомий: Хто вам дав дозвіл стояти?

Підприємець: У нас є документи.

Третяк: Де? Показуй!

Підприємець: Скажіть, будь ласка, дату, час…

Третяк: Показуй документи!

Підприємець: У нас є юрист, якщо хочте…

Третяк: Який юрист? Документи показуй на звершення підприємницької діяльності!

Невідомий 2: Хлопці, Березне, Костопіль – там усьо займайтеся.

Третяк: Що?

Підприємець: Я є ФОПом.

Третяк: Показуй документи.

Невідомий: З ким ви, як ФОП, заключили угоду? Чи шо ви… який дозвіл хто давав? Чуєте? Нє-нє, поки шукаєте вже скажіть: хто дав дозвіл або з ким ви укладали угоду?

Третяк: Прізвища.

Невідомий: Ви ФОП?

Підприємець: Так.

Невідомий: З ким ви укладали угоду? Ви чуєте чи ні? Почекайте, не відвертайте очі.

Підприємець: Я ж вам хочу показати документи.

Невідомий: Ви маєте і так це знати. Де ви були, куди ходили?

Підприємець: Дивіться, я є…

Третяк: Оцей шанхай весь… підганяй машину, під акт – і все, – звернувся до Ігоря Романчука і Руслана Гудими, а згодом – і до працівника: або ти забираєш зараз увесь цей шанхай і вивозиш звідси – він тут не буде стояти – або зараз під'їжджає машина, під акт складається і під пильним оком поліції завозиться під зберігання. А потім ще й конфісковується. Все!

Романчук: Я поліцію вже визвав і машину теж визиваю.

Третяк: Добре, я на зустрічі.

Проте тоді владі втілити свої плани не вдалося: поліцейські сказали, що конфісковувати майно вони можуть лише за рішенням суду.

Через начальницю відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Рівнеради Оксану Власюк ми питали у міського голови, на підставі яких повноважень він казав підприємцю забрати обладнання з парку. Вона направила нас до заступника міського голови Артема Ганущака.

– Тут питання конкретно до Олександра Третяка. То ж не Артем Ганущак приходив до підприємців, – журналістка.

– Міський голова не займається цим питанням. Тому коментувати не буде, – відповіла Власюк.

– Але міський голова займався цим питанням, коли приходив і фактично виганяв підприємця.

– Мені про це не відомо. Тому і направляю до заступника міського голови.

Натомість юристка проєку «Тисни» від Bihus.info Ліза Середіна, коментує, що мер, фактично, перевищив свої повноваження. Однак говорити про це в контексті складу злочину ми не можемо, бо для цього потрібно, щоб підприємці зазнали істотної шкоди – приблизно у 124 тисячі гривень.

– Тобто, якщо ФОПа таки вигнали і він зможе довести, що через це він зазнав істотної шкоди, то можна тоді пробувати писати заяву про злочин, – додала юристка.

З відповіді, яку підготувала пресслужба поліції, та постанов адмінкомісій видно, що до «старих» підприємців поліцію викликали і «нові» підприємці.

Протоколи складали й працівники Департаменту муніципальної варти. Однак частину проваджень закрили через відсутність адміністративного правопорушення. А ті постанови адмінкомісіїї, якими підприємців штрафували – оскаржують у суді. Зараз у суді розглядають дві такі справи.

Як тепер сприймати слова заступника мера Артема Ганущака про те, що «ніхто звідти не виганяв, до підприємців ніяких засобів не вживали»?

Бізнес боксерів

А тепер розберімося детальніше, хто ж ті щасливчики, з якими Трест зеленого господарства уклав договори.

Це Олександр Семенович, Марія Бондар та Роман Буян. Аналізуючи їхні соцмережі, одразу впадає в око, що ці люди добре знайомі: взаємні лайки, коментарі, спільні фото.

До прикладу, цю світлину розмістили на своїх сторінках одразу двоє: Роман Буян та Олександр Семенович. Підприємиці Марії Бондар тут немає. Але її чоловік Сергій Бондар та брат Юрій Пилипчук – у цій компанії. Також в цій компанії депутат та голова фракції «Слуга народу» у Рівненській районній раді Василь Жабчик.

Зі слів «старих» підприємців, саме Василь Жабчик допомагав «розрулювати» справи трьом ФОПам, з якими цей договір уклали. Наприклад, як депутат районної ради, він запитував у адміністративної комісії Клеванської селищної ради, чому та закрила провадження щодо протоколу на Людмилу Гелешко. Цю інформацію нам підтвердила голова Клеванської громади Галина Кидун.

Сам Жабчик при розмові зазначив, що приїхав у селищну раду після звернення до нього, як до депутата, підприємця Олександра Семеновича. Також підтвердив «Четвертій владі», що знайомий зі всіма трьома «новими» підприємцями.

У автомийці Романа Буяна він миє свою машину. Семеновича знає, бо Олександр «вчився у Березнівському НВК». Натомість із братом Марії Бондар Юрієм Пилипчуком заснував громадську організацію, також вони обоє керували будівельною фірмою (про це – згодом). Крім того, разом із Юрієм тренується з боксу.

Власне, бокс поєднує й інших підприємців між собою.

Підприємець Роман Буян також підтвердив, що тренувався з Олександром Семеновичем. Однак про Юрія Пилипчука, брата підприємиці Марії Бондар – забув.

– А брат Марії Бондар так само з вами тренується, чи як? – журналістка.

– Нє-нє-нє, – Роман Буян.

– Просто бачила в соцмережі фото, де він теж там був.

– Може, на змаганнях колись пересікалися, а шо він теж тренується?

– Просто бачила фото спільне, де на рингу і ви стоїте, і він.

– А, то, може, давно колись було. Може, десь на змаганнях виступали чи якісь спарінг спільно проводили, але так, щоб знайомі, то ні. 

Отак з незнайомою людиною двічі сфотографувався: у веселій компанії  біля кафе у березні 2021 року і на рингу у січні 2022 року.

Зв'язки із забудовниками

Крім зв’язків підприємців між собою, вони ще й мають зв'язки з колом рівненських забудовників. Ці зв'язки легко прослідкувати від брата Марії Бондар Юрія Пилипчука та підприємця Романа Буяна.

Юрій разом із Василем Жабчиком були керівниками ТОВ «КМ Буд-проект». Зараз керівником фірми є Олексій Комарницький, а засновником – Євгеній Мельничук. Вони також були серед керівництва ТОВ «Острозький піщаний кар’єр», директором якого після них став кум і адвокат забудовника Романа Куриса Андрій Давидюк.

Ми говорили із Василем Жабчиком про зв’язок, який знайшли від нього та Юрія Пилипчука до оточення Романа Куриса. Однак Жабчик стверджує, що Комарницький та Мельничук «не друзі», а «вороги» з Давидюком, бо він і його компанія «просто віджали кар'єр» у попередніх власників.

Натомість Андрій Давидюк на запитання, чи він допомагав якось «новим» підприємцям, зазначив, що «поняття не має, хто ці люди».

Однак від Романа Буяна є зв’язок до іншого кола забудовників – кола колишнього голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка.

В аналітичній системі «Опендатабот» вказано, що Роман Буян у 2019 році був власником ТОВ «Консалтсервісбуд», яким зараз керує кум Олексія Муляренка забудовник Олександр Юшчишин.

Також ім’я Буяна у ЗМІ світиться зі скандалом щодо 7,5 га землі біля Льонокомбінату. Згодом ділянка опинилася в оренді Садівничого товариства «Скорпіон», в засновниках якого є вже згаданий забудовник Олександр Юшчишин.

Ми поспілкувалися із підприємцями щодо цих зв’язків.

Роман Буян та Олександр Семенович свою дотичність до оточенням Романа Куриса відкинули.

Хотіли ще раз поговорити з Романом Буяном і про його зв'язки з оточенням Олексія Муляренка, однак він сказав телефонувати в четвер, а в четвер сказав, що сам зателефонує – не зателефонував. Натомість Марія Бондар сказала, що зайнята, бо працює до 20:00. Сказала дзвонити пізніше, однак на уточнення журналістки, коли саме, кинула слухавку.

Тому про ці зв’язки ми поговорили з керівником Тресту зеленого господарства Ігорем Романчуком.

– Ви самі вирішували, [з ким укласти договори], чи вам, можливо, хтось «радив»? – журналістка. 

– Ніхто нічого не радив.

– А як так вийшло, що троє підприємців, з якими уклали договір, пов’язані між собою?

– Я цього не досліджував, я цього не знаю.

– В Марії Бондар є брат Юрій Пилипчук, від нього можна простежити зв’язок до Романа Куриса…

– Я вам скажу наперед: я вже наслухався такого, що в мене, виявляється, теж родичі є незрозуміло де і незрозуміло хто. Я взагалі не зважаю на те, хто що придумав, хто що знайшов.

– Роман Курис пов’язаний із партією «Рівне разом», а ви за квотою цієї партії стали очільником тресту. Виглядає так, що ви уклали договір зі «своїми підприємцями». Саме тому я питаю це у вас.

– Це ваше бачення.

– Один із підприємців – Роман Буян – значиться видаленим власником ТОВ «Консалтсервісбуд». Зараз фірмою керує Олександр Юшчишин, який є кумом колишнього голови ОДА Олексія Муляренка. Складається враження, що підприємці могли отримати сприяння у дозволі там працювати через зв'язки із забудовниками, які протягом останніх років є досить впливовими у місті. Чому так сталося, на вашу думку?

– Так співпало! Збіг обставин!

Зловживання через відсутність правил для бізнесу розваг

Якби у Рівному були прозорі правила для вуличного бізнесу розваг і відпочинку, то таке ручне сприяння одним і гоніння інших, ймовірно не трапилося б.

Наприклад, у Тернополі все відбувається через електронний аукціон. Про це «Четвертій владі» розповіла авторка положення, яке унормовує таку діяльність, та начальниця відділу торгівлі побуту та захисту прав споживачів Тернопільської міської ради Галина Горєва.

Вона каже, що спочатку в міській раді визначають місця, де такі об'єкти можуть розмістити на території міста. Цю інформацію публікують на Prozorro.Продажі. На сайті ж міської ради оголошують, що ця інформація є в електронній системі.

– Кожен, хто бажає розмістити тимчасову споруду чи атракціон, заходить, реєструється, завантажують необхідні документи. Електронна система визначає переможця, переможець підписує договір [з міською радою], – пояснює Галина Горєва.

Щось подібне можуть створити і в Рівному, але все ж таки із ручним керуванням та певною зарегульованістю.

За словами заступника міського голови Рівного Артема Ганущака, у міській раді вже розробили положення для роботи такого бізнесу. Ці правила запрацюють наступного року, якщо депутати проголосують за них на сесії.

Артем Ганущак каже: «для того, щоб було прозоро і люди були в рівних умовах», підприємцям потрібно буде звертатися з документами у певні строки. В переліку паперів будуть, зокрема, і документи, що люди проходили інструктажі з техніки безпеки. Також «одним із додатків буде інвестиційна пропозиція з розвитку об’єкта благоустрою».

– Тобто, коли буде декілька бажаючих на одну і ту саму локацію, вони до певного періоду подаватимуть [заявки], а далі комісія буде розглядати їхні пропозиції. Перевагу надаватимуть більш інвестиційно привабливій пропозиції для міста, – каже заступник міського голови.

Проєкт цього рішення 13 жовтня розмістили на сайті міської ради. 

Що вирішили на депутатській комісії

Після того, як історія з підприємцями на Лебединці набула певного розголосу і скандальності, у Рівненському міськвиконкомі 3-го серпня збиралися члени постійної депутатської комісії з питань економічного розвитку.

Тоді домовилися, що зі «старими» підприємцями Трест зеленого господарства також укладе угоду. А вже наступного року все працюватиме за новими правилами. Тому підприємців попросили повторно звернутися із заявими, але вказати в них кількість обладнання, яку вони хочуть встановити.

Для «Четвертої влади» заступник міського голови Рівного Артем Ганущак розповідав, що підприємцям не дозволять встановити всю техніку, яку вони вказали у повторних зверненнях, бо в парку «забагато обладнання стоїть».

Так і сталося. Андрію Вакольчуку дозволили розмістити в парку Молоді 4 веломобіля, 5 електромобілів та 1 батут. А на бульварі Незалежності, де він також працює, «дали добро» на 1 батут, 3 електромобіля і 2 веломобіля.

– В мене на майдані Короленка [на Лебединці] 26 машинок і 2 батути, на [бульварі] Незалежності – 14 машинок та один батут – таку кількість я вказав і в заяві. Визначено, фактично, набагато меншу кількість машинок, – каже підприємець.

Та попри це, Вакольчук все одно підписав договір із трестом. Хоч у договорі вказали меншу кількість обладнання, він все одно працюватиме з тією кількістю, що у нього є.

– А як інакше. Вони обіцяли прийняти правила на міськвиконкомі, тобто депутати проголосують – і будемо знати, на яких умовах, хто має здійснювати [діяльність]. Тоді дійсно будемо керуватися цими правилами. Зараз їх немає. А вказувати людині скільки їй продавати ковбаси чи морозива – це неправильно абсолютно, – вважає підприємець.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Він не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» чи Європейського Союзу.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»