Земельні махінатори Рівненщини: як бізнес, завдяки чиновникам, привласнює десятки гектарів

Дерибан землі атовців: «Такими об'ємами в наглу в нас ще ніхто не крав»

Маючи «ручний» Держгеокадастр, можна майже за безцінь отримувати десятки гектарів. Ця історія про те, як «бізнес-тусовка», пов'язана з Олегом Назаруком і Романом Курисом, завдяки Держгеокадастру, за керівництва Романа Мигаля, привласнила майже 150 гектарів
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі фото «Рівне 1», «Радіо Трек» та сайту Держгеокадастру

Псевдофермерська компанія привласнила майже 100 гектарів сільськогосподарських земель на Рівненщині за сприяння Держгеокадастру.

Ниточки від фірми-латифундиста ведуть до головного антикорупційника Укрзалізниці, ексзаступника начальника СБУ у Рівненській області Олега Назарука та забудовника «На Щасливому» Романа Куриса.

Також ми виявили зв'язок цієї ж «бізнес-тусовки» із приватизацією піщаного кар'єру в 49 гектарів в Острозькому районі за схемою Держгеокадастру.

Як «зникла» земля учасників АТО

Наприкінці жовтня 2019 року в селі Зоря заговорили про крадіжку сільськогосподарської землі. 28 гектарів обабіч новенької дороги між селами Старожуків і Новожуків Зорянської сільради.

Земля тут особливо приваблива. Через земельні махінації навіть судять сільського голову. А ще Зоря зовсім поруч від обласного центру: двадцять хвилин на авто – і ти в Рівному.

і
Земельний масив, який розділяє села Старожуків і Новожуків. У генеральному плані сіл цю землю запланували під забудову для АТОвців 

Чудове місце і чудові плани місцевої влади – віддати землю сім'ям учасників бойових дій під забудову. Помістилося би понад 200 садиб. Втім замість атовців, плани на землю будує одна компанія. Цілком таємно. І ось як це з'ясувалося.

– Хтось із членів виконкому, просто гортаючи кадастрову карту, виявив, що землі були відведені. Це сталося випадково. Прийшла людина і каже: «Здається, у вас там землю умикнули». На той момент половину земель вже продали, – розповідає член виконавчого комітету «Зорянської сільської ради» Сергій Делідон.

пп
Сергій Делідон вважає, що землю в Зорі ще ніколи в таких кількостях не крали. Фото Сергія Делідона

Місцеві розповідають на камеру програмі «Подробиці», що їм не вдається не те щоб отримати від держави, а купити бодай кілька соток у своєму ж селі. Відмови чують ті ж атовці. Аж тут невідомим із першого разу дали величезні масиви не десь в полі, а на околиці села поруч із дорогою. Звісно, місцевих мешканців це обурило.

аа
На цій землі, яка без відома місцевої влади і громади стала приватною, зі слів місцевих, роками збирала врожай компанія. Селяни не знають, чиєю стала земля, але прагнуть її повернути 

Українське законодавство щедро гарантує кожному громадянину безкоштовні ділянки: під забудову, під садівництво, під городництво тощо.

Щоб отримати цю землю безкоштовно, потрібно правильно сформувати заяву, вказати місце розташування бажаної ділянки. Якщо вона входить до розпорядження вашої сільради чи міської ради – звертатись потрібно туди, якщо ж це сільськогосподарська земля і вона за межами населеного пункту, то такими землями поки що переважно завідує Держгеокадастр.

Найбільше, 2 гектари, від держави можна отримати під ведення особистого селянського господарства. Така земля особливо приваблива, бо на неї не поширюється дія мораторію і її можна продавати. Саме такою є земля в Старожукові.

В теорії отримати свої два гектари просто, а на практиці майже нереально. Безкінечні черги, бюрократія, нестача вільної землі.

Експерт з питань земельного законодавства Георгій Могильний розповідає, що стати власником землі по-чесному – мертва справа. Бо такі питання  зазвичай вирішують через хабар.

кк
Георгій Могильний розповідає, що безкоштовна земля в Україні – міф. Фото з investigator.org.ua

– У нас насправді земельної приватизації як такої немає. Щоби хтось міг приватизувати землю, вона спочатку має бути державною. В нас усього 40 мільйонів гектарів землі в Україні. А 42 мільйони людей, при цьому кожен має право отримати 2 гектари – навіть по гектару на кожного нема, – розповідає Георгій Могильний. Виходить, що насправді ці 2 гектара, які можуть отримати, – це тільки схеми.

Знайомтесь, схема

У березні 2019-го 14 осіб одночасно захотіли по 2 гектари землі, в тому місці, яке Зорянська сільрада береже для АТОвців і планує віддати їм після затвердження генплану села.

Всі в один день подають заяви до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Кадастр зустрічає заявників із простягнутими обіймами – ділить масив на 14 рівних частин по 2 гектари. В червні-серпні виділяє їх у власність. Ось так просто.

Ділянки перейшли у власність на підставі одночасних звернень 14 громадян

Новоспечені господарники, щойно отримавши землю, продають її загадковій фірмі «Фермерське господарство Полісся».

Загадковій, бо за рік вона змінила ім'я – раніше була «Геологія західного Полісся», змінила напрям роботи – з геологічних робіт на вантажний транспорт, а ще змінила керівництво.

Замість рівнян Олександра Луцюка і Валерія Суббота, які засвітилися не в одному бізнесі, тепер її єдиний власник і заодно директор – Юрій Погребицький. Він працював на ринку цінних паперів і не має такого шлейфу зв'язків у Рівному, як його попередники (принаймні офіційно).

Незмінною в «Полісся» лишається лише стара фейкова адреса в рівненському торгово-розважальному центрі «Чайка», де орендують площу тільки під магазини і такої фірми ніколи не бачили.

Тепер «Фермерське господарство Полісся» володіє 20-ма з 28-ми гектарів під Старожуковим. Останні ділянки перейшли у власність у жовтні 2019-го – до того, як ситуація набула розголосу.

іі
14 ділянок, які виділили невідомим під Старожуковим, розташовані поруч; це один земельний масив. Чотири ділянки (виділені темнішим кольором) наразі зелишаються у власності громадян, а решта – в руках однієї компанії 

Зорянську громаду, до якої входить Старожуків, обурило, що геокадастр віддав землю невідомим людям тишком-нишком – не отримавши погодження місцевої влади.

Річ у тому, що коли Держгеокадастр збирається передати у власність сільськогосподарську землю, він має обов'язково запитати, що про це думає місцева рада. Сільради мають дізнаватися про плани на землю поряд із населеним пунктом від кадастру, а не через випадкове гортання карти.

– Процедура зазвичай така, що геокадастр направляє в сільську раду лист із проханням погодити виділення земельних ділянок громадянам, які звернулися з заявами до Держгеокадастру, – каже Сергій Делідон.

– У випадку зі Старожуковим вони нам взагалі нічого не надсилали. Принаймні цього немає в наших журналах вхідної документації і вони зробили взагалі це тишком-нишком.

– Нас це обурило, тому що такими об'ємами в наглу в нас ще ніхто не крав. І якби це не помітили, все пішло б далі і ніхто б не дізнався, – каже Делідон.

Фальшиве погодження

Виявивши схему дерибану, громада Зорі звернулась до нардепа свого округу Романа Іванісова.

Він заявив про корупцію в Рівненському Держгеокадастрі на нараді в уряді. Вперше про рівненського не публічного вже ексначальника Держгеокадастру Романа Мигаля та його заступника Сергія Дубича заговорили на такому рівні.

Нардеп Роман Іванісов на засіданні урядової наради щодо реформування Держгеокадастру, за участю прем'єр-міністра, озвучує проблему земельної корупції на Рівненщині. Стоп-кадр із урядового відео

– Є такий начальник Держгеокадастру – пан Мигаль. Як процитувало польське агентство ЗМІ «ВаршПоінт», він є символом української корупції. Є ще його заступник, пан Дубич. Шість депутатів Верховної Ради вважають їх бандою. За три роки вони знищили мою Рівненщину.

– Понад сто звернень до генерального прокурора, до прем'єр-міністра. Рвуть землю, підробляють документи, немає погоджень сільських рад. 450 доларів беруть через адвокатів за зміну цільового призначення. Прошу прем'єр-міністра створити комісію і зробити аудит рівненського Держгеокадастру за останні три роки, – заявив тоді Іванісов на нараді у прем'єра.

Невдовзі після цього з'ясувалися подробиці з біографії самого Романа Іванісова: про його участь у груповому згвалтуванні. Але це вже інша історія.

То «рвуть землю» чи ні? З погодженнями чи без? Управління Держгеокадастру у Рівненській області нам його вперто не показує, ігноруючи запити. Таємниче погодження опинилося у поліцейських. Вони підозрюють, що це – підробка. Проводять розслідування.

Цитуємо фрагмент судової ухвали:

«27 березня 2019 року на адресу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області скеровано лист (вих. №1183-х 19 від 27.03.2019 року) за підписом голови Зорянської сільської ради ОСОБА_16 та скріплений мокрою печаткою Зорянської сільської ради.

Про те, що Зорянська сільська рада не заперечує щодо можливості надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Зорянської сільської ради ОСОБА_1 (....) ОСОБА_14 , орієнтовною площею по 2,00 га» – йдеться в ухвалі.

Таємнича «ОСОБА 16» – Михайло Олійник – голова Зорянської сільської ради, якого затримали на хабарі у 500 тисяч влітку 2016-го. Ці гроші, як стверджує слідство, чоловік вимагав за виділення підприємцеві півтора гектара (10 ділянок) землі, які були призначені для жителів громади та ветеранів АТО.

З того часу він відсторонений від посади, але чомусь в погодженні фігурує саме він. Просимо Олійника пояснити, як так сталося.

– Ви себе чуєте? З 2016 року я від-сто-ро-не-ний від посади! Судом, ухвалою! – сказав Олійник і кинув слухавку.

ма
Підпис відстороненого й обвинуваченого в хабарництві сільського голови чомусь фігурує в документах. Фото УСБУ у Рівненській області

Вочевидь, така відповідь Олійника означає – ні. Тим не менше, ймовірно підроблене погодження Зорянської сільради з підписом відстороненого сільського голови керівництво кадастру – Романа Мигаля і Сергія Дубича задовольнило. Адже, як відомо з ухвал суду, саме їхні імена фігурують в документах.

Через підозри в корупції, Мигаля і Дубича відсторонили від роботи на період роботи спеціальної перевірки. Незабаром, в середині січня 2020-го, Мигаль звільнився, а Дубич тепер очолює Міськрайонне управління Держгеокадастру у Рівненському районі та в Рівному. 

Фірма-латифундист скуповує землі

20 гектарів в Зорі – це ще не всі успіхи таємничої компанії. У 2019-му у власності фірми «Фермерське господарство Полісся» опинилися ще щонайменше 76 гектарів землі на Рівненщині. Більшість – сільськогосподарського призначення.

У 2019-му компанія стала власником 36 гектарів сільськогосподарського призначення під селом Бухарів Острозького і ще 25 гектарів на території сільради Дядьковичів (село Малий Шпаків). Та 15 гектарів у Шпанові під Рівним.

Як усе відбувалося.

Спочатку Держгеокадастр розбивав на маленькі частини (по 2 гектари) великі земельні масиви – в сумі це 31 ділянка, відповідно, 31 тимчасовий власник.

Люди отримували тут, за наказами Дерджгеокадастру, безкоштовно по два гектари.

«Фермерське господарство Полісся» скуповувало їхні клаптики і наче пазл складало з ділянок свої великі масиви.

Потім готували документацію і змінювали кадастрові номери ділянок. Тому про все, що відбувалося із землею, тепер можна дізнатися хіба з тих мізерних даних, які ще не встигли видалити з публічного доступу.

Усі ці маніпуляції – робота Управління Держгеокадастру у Рівненській області на чолі з Романом Мигалем.

вв
25 гектарів поруч з селом Дядьковичі (неподалік Рівного). На кадастровій карті лишилися архівні дані про три ділянки по 2 гектара, які кадастр передав у власність громадянам (виділені частинки світлішим кольором). Інші ділянки вже об'єднали під іншими кадастровими номерами
іі
У власності «ФГ Полісся» 36 гектарів під селом Бухарів (жовтого кольору) ще половина – в інших власників. Дані про ділянки по 2 гектари, які виділяли громадянам, повністю не затерті з кадастрової карти

Отримати цю землю у власність можна було і в чесний спосіб – купити в держави на земельному аукціоні. Тим більше, у 2018-му Держгеокадастр неодноразово збирався продати ділянки і в Дядьковичах і в Бухарові (у документах вказані старі кадастрові номери цих земель, до поділу на частинки – ред.).

Тобто ті, кого земля цікавила, могли спокійно придбати її за ринковими цінами. Але нащо.

– Навіщо у держави купувати за ринковою ціною землю, якщо вони можуть домовитись за хабар і за 10-20% все це безкоштовно приватизувати на підставних осіб, а потім купити? розповідає про беззаперечну вигоду Георгій Могильний.

– Питання в тому, що великі компанії, які хочуть купити тисячі гектарів, з цим заморочуватись не будуть. А невеликі такі, які хочуть купити, а потім продати за ринковою ціною на спекуляції заробити, вони напевно будуть це робити і розкрадати державні землі. Це такий невеликий локальний бізнес.

Вочевидь заради невеликого локального бізнесу Держгеокадастр зняв ці ділянки з торгів.

До речі, Бухарівську ділянку – тоді це був масив площею 71,4 гектари – розділили не одразу: напередодні ніби познущались і зарезервували для передачі атовцям.

Про це ми дізнаємося з документа, яким її знімають із переліку ділянок, зарезервованих для атовців.

Фрагмент документа, яким ділянку у 74 гектари, поруч із селом Бухарів, виключили з переліку ділянок зарезервованих для надання у власність атовцям. Документ датований 26.07.2018

А як щодо погоджень із місцевими радами? Бухарівська відповіла нам, що надала дозвіл на приватизацію ділянок 36-ти особам. Мовляв, іншого вибору у них не було.

А ось Дядьковицька сільська рада повідомляє, що нічого не погоджувала.

15 гектарів у Шпанові Рівненського району компанія привласнила під старою вивіскою «Геологія Західного Полісся» у лютому 2019-го. Тепер призначення землі – «для індивідуального садівництва». Таке призначення – перший крок для будівництва.

іі
Всі сусідні ділянки мають призначення «для ведення особистого селянського господарства». Даних про те, кому і якими шматками виділяли цю землю у публічному доступі вже немає. Очевидно, призначення змінили після купівлі. Ні Шпанівська сільрада, ні Держгеокадастр протиправно не надали нам інформації про цю землю

Ми зателефонували власнику ТОВ «Фермерське господарство Полісся» Юрія Погребицькому, який також є директором Приватного підприємства «Смакосир».

– Мене звати Анна Калаур. Я журналістка з «Четвертої влади». В мене до вас таке питання. Ми досліджували діяльність вашої компанії протягом 2019-го року вона отримала майже 100 гектарів землі, купила.

–  Так, так.

– І в нас є підстави вважати, що землю, яку ви купували, перед цим отримували люди через Держгеокадастр, що це робилося, можливо, за якісь домовленості в геокадастрі. І ці люди з самого початку діяли в інтересах вашої компанії. Хочу запитати для чого вам ця земля?

–  Я вам усе поясню зараз. Всі документи, там усе оформлено правильно. Наш юрист цим займався. Якщо вам потрібно, всі копії можу вам надати, з цим проблем нема.

– А хто ваш юрист?

– Олександр. Прізвище я завтра зможу вам сказати.

Основна сфера нашої діяльності – це переробка молока. Приватне підприємство «Смакосир». З кожним днем стає все менше великої рогатої худоби. Ферми масово закриваються, худоба вирізається, тобто всі зараз будуть змагатися за сировинну базу. Ми хочемо будувати тваринні комплекси. Саме з цією метою нам потрібна земля, щоб розвивати фермерське господарство.

– Будувати тваринні комплекси?

– Так. Великої рогатої худоби.

– А як ви купували землю? Тому що ці люди отримували її одночасно, одночасно подавали заяви.

– Це юрист. Я вам не можу коментарі в цю сторону. Це може бути, що молоко (нерозбірливо), це може бути виробництво сиру.

– А цей бізнес якось пов’язаний з такими людьми як Олег Назарук і Роман Курис?

– Ні. Ні. Хто такий Роман Курис то я знаю. Але я щодо нього взагалі не… Знаю що він будував «Щасливе», наскільки я знаю.

– Бо ми досліджували і знайшли зв'язки попередніх власників компанії «Фермерське господарство Полісся» з цими людьми, яких я назвала.

– Куриса Романа знаю лише не особисто, а про інших людей не чув ніколи.

Адвокати «Скорпіону», батько експолковника СБУ та інші тимчасові власники

Експерт Георгій Могильний розповідає, що все це нагадує стару схему привласнення землі. Працює це так: організатори шукають людей, які готові продати своє право на отримання безкоштовної землі.

– Трапляються оголошення, коли збирали людей за 200, 300, 500 гривень. Люди підписували довіреності, що дозволяють у свої інтересах приватизувати землю і робити з нею що завгодно, з цими двома гектарами. Це схема, як обходити мораторій, бо мораторій на ці два гектари не поширюється, – розповідає Георгій Могильний.

– Тобто в організаторів схеми є домовленість за хабарі в Держгеокадастрі, який виділяє по 2 гектара за межами населених пунктів. Зазвичай вони домовляються в Держгеокадастрі, що ось є люди, які по 2 гектари можуть приватизувати. Кадастр ділить землю на частинки, виділяє її людям по два гектари, вони її продають.

Ці два гектари коштують, максимум, 2 тисячі доларів і то, це якщо чорнозем. А так вона коштує ще дешевше. Потім вони на рівні сільських рад розробляють будівельну документацію і ці безкоштовно приватизовані землі перетворюються в землі багатоквартирної житлової забудови. А там уже земля в 100 разів дорожче може стати, якщо хороше місце.

З документів Держгеокадастру нам відомі прізвища тих, хто отримав по 2 гектари у Старожукові.

  1. Семяк Олександр Іванович
  2. Клочек Ганна Вікторівна
  3. Ковальчук Світлана Миколаївна
  4. Шинкарьова Олена Федорівна
  5. Панасюк Олена Іванівна
  6. Давидюк Галина Миколаївна
  7. Новосилецький Дмитро Іванович
  8. Луцюк Тамара Миколаївна
  9. Новосилецький Іван Олександрович
  10. Давидюк Дмитро Васильович
  11. Стрельчук Роман Сергійович
  12. Новосилецька Юлія Дмитрівна
  13. Грачов Михайло Петрович
  14. Луцюк Олег Миколайович

Телефонуємо тим, чиї контакти вдалося знайти. А вони – замість розповісти про неймовірну удачу губляться, ледве почувши запитання.

Землю в Зорі отримали двоє друзів – Олександр Семяк і Роман Стрельчук, родом із Дубна. Семяк каже – розмова не телефонна.

– Я не маю бажання зараз спілкуватися. По-перше, це не по телефону, по-друге, я не в Дубно і не в Рівному, Олександр Семяк.

Наступні «щасливчики» – сім'я з села Добривода в Радивилівському районі: Олена Панасюк, Дмитро та Іван Новосилецькі, Юлія Новосилецька і, очевидно, сусід – Михайло Грачов – теж з села Добривода.

Юлія Новосилецька розказує про амбітні плани її дитини – переїхати в Зорю. Мовляв, тому і брали землю. Втім дитина вибрала не Зорю, а Польщу – тому землю продали. Схоже, вона не в курсі, що ділянка не під забудову. Схоже, не в курсі, що вона не в самій Зорі.

– А можете розповісти кому ви її продали? 

– Ой, я не пам'ятаю, як цейво. Я не пам'ятаю, хто там був, якийсь мужчина, але як він там не пам'ятаю його прізвище... 

Про свої гектари Олена Панасюк емоційно відмовляється говорити. Це був другий дзвінок. Спочатку вона просто розгубилась.

– Може, я ще маю розказувати, які труси я купила? Це моя приватна справа, – обурюється жінка.

Наступні «щасливчики» пов'язані з відомим у Рівному Адвокатським об'єднанням «Скорпіон».

Відомим зокрема тим, що його адвокати захищають посадовців, яких підозрюють у корупції і, зокрема, у хабарях за землю. З найбільш відомих клієнтів – ексзамначальника УСБУ у Рівненській області Олег Назарук, поліцейський Ігор Харитонов, засуджений за хабар перший заступник голови Рівненської РДА Ігор Грубий, сумнозвісний голова сільради Ваня-півмільйона тощо.

Адвокатка «Скорпіону» Ганна Клочек теж отримала два гектари в Старожукові. В документах кадастру фігурує її друге прізвище – Осіпова – тож ми не сумніваємося, що це саме вона.

Ділянка залишається в її власності, на відміну від тієї, яку отримала жінка на ім'я Олена Шинкарьова – повна тезка матері іншої адвокатки «Скорпіона» – Олександри Зінчук (в дівоцтві Шинкарьової). Телефонуємо і їм.

– Що вам ще хочеться знати з мого особистого життя? Які ще питання вас цікавлять? реагує Ганна Клочек.  Я коментарі не даю.

Замість Олени Шинкарьової з нами спілкувалась її донька, адвокатка Олександра. Каже, їй про землю невідомо, запитає в матері. Пізніше слухавку за цим номером не піднімали.

Нам вдалося знайти інформацію про деяких власників землі (дані про земельні ділянки яких ще не затерті з публічного доступу) в селі Бухарів.

Перелік осіб (не всіх), яким надали по 2 гектари в Бухарові і які згодом продали землю компанії:

  1. Коробей Микола Дмитрович.
  2. Бабенко Владислав Сергійович.
  3. Гергелюк Віктор Ігорович.
  4. Федорчук Мирослав Петрович.
  5. Боса Ірина Олексіївна.
  6. Марініч Юлія Миколаївна.

– Я не отримувала земельну ділянку, це якась помилка, – не пригадує про отриману землю Ірина Боса.

– Нам прислали відповідь, що ви отримували. Два гектари в Острозькому районі, – журналістка.

Після уточнення пам'ять повертається.

– А ну це да... я просто думала, що ще якусь цей... я на роботі, не можу спілкуватись (вибила дзвінок).

Рівнянка Юлія Мариніч теж не захотіла говорити про отриману землю.

Встановлюємо лише трьох щасливчиків, які отримали по два гектари неподалік Рівного – в Дядьковичах.

  1. Потапов Іван Григорович.
  2. Нікітіч Ярослав Васильович.
  3. Назарук Василь Олексійович.

Бачимо знайоме прізвище. Два гектари тут отримав Назарук Василь Олексійович – повний тезка батька ТОП-чиновника Укрзалізниці, ексзаступника начальника Служби безпеки у Рівненській області, якого підозрювали у хабарництві і кришуванні бурштинових схем, – Олега Назарука.

До речі, Василь Олексійович в 1998-му та в 2005-2008-х роках керував Департаментом будівництва Рівненської ОДА.

оо
«Корупційну справу про Назарука злила ГПУ. Прокурорам забракло політичної сміливості», так казав раніше сам очільник ГПУ Юрій Луценко. Стоп-кадр «Рівне 1»

Детальніше про «злиту» справу Назарука і його пригоди в Укрзалізниці – у відео.

Ми спробували розпитати у Олега Назарука про його стосунок до цих схем Держгеокадастру і про участь його батька (нині покійного), але він досить швидко перервав розмову.

– Це вас турбує Володимир Торбіч з агенції «Четверта влада» з Рівного. Вам зручно говорити?

– Я слухаю.

– Дивіться, пане Олеже, ми тут матеріал робимо і хотіли б вас запитати який ви маєте зв’язок з «Фермерським господарством Полісся» і «Острозьким піщаним кар’єром». Чи маєте ви взагалі до них стосунок?

– Та я перший раз чую. Про що ви говорите?

– Просто через ваших бізнес-партнерів Андрія Давидюка і Олександра Козяра виходить що…

– Другого прізвища я взагалі не знаю. Перше прізвище – це мій адвокат, надає юридичні послуги.

– Він ще, крім того, директор вашої фірми. Точніше, фірми, яку ви вже вашій доньці переписали.

– Послухайте, це мої питання. Яке ви до цього відношення маєте те шо моїй доньці належить чи ще щось? Я думаю що це некоректно як мінімум з вашої сторони. Я ж не запитую відносно ваших дітей.

– Некоректно коли державні земельні ділянки переходять за безцінь фірмам, тому ми хочемо з’ясувати…

– Я не знаю про що йде мова, по-перше. По-друге, якісь є моменти відносно моєї сім’ї – ви не маєте права взагалі мене запитувати. Це не ваші справи. І не дзвоніть мені більше. Я не знаю з ким я спілкуюся. Звідки ви взяли мій номер телефону? Забудьте його! Де ви його взяли?!

– Я вам телефоную, бо ви маєте право пояснити, сказати свою…

– Я вам не збираюся нічого пояснювати, по-перше. По-друге, те що належить моїй доньці – належить моїй доньці. І це не ваша справа кому що належить. Ви розумієте?! І не дзвоніть мені більше на цей номер телефону!

(Вибив дзвінок).

«Бізнес-тусовка», якій сприяє Держгеокадастр

У складні часи інтереси Олега Назарука в судах захищав саме співвласник «Скорпіону» Андрій Давидюк. Тепер Давидюк і Назарук – бізнес-партнери.

Андрій Давидюк каже, що десь із 2016 року не має стосунку до адвокатського об'єднання «Скорпіон», але і в Єдиному державному реєстрі і в Єдиному реєстрі адвокатів України вказано, що має.

Перший спільний і офіційний бізнес – фірма «БРАВАС В» – працює у сфері нерухомості. Щоправда, на початку лютого Олег Назарук вийшов зі складу власників і переписав свою частку на малолітню доньку Анну (42%, тобто 10,5 мільйонів). Партнери – дружина Назарука Ірина Юхименко-Назарук (8%) та Валерій Нікітін (50%). Директор компанії – Андрій Давидюк.

Співвласник адвокатського об'єднання «Скорпіон» Андрій Давидюк пов'язаний і з Олегом Назаруком, і з Романом Курисом

Сімейний бізнес «Бравас В» розміщений за адресою Кавказька, 3 – навпроти Рівненської ОДА.

Це приміщення і ділянка належать ТОВ «Рентбудсервіс», власниками якого знову ж таки ще зовсім недавно був Олег Назарук (а тепер його донька Анна (50% фірми, 13 мільйонів 357 тисяч)), Андрій Давидюк (13,1%, 3,5 мільйона) та його матір Ніна Давидюк (36,8%, 9,85 мільйона), а керує всім брат Олега Назарука – Едуард Назарук.

За цією ж адресою й один із офісів ЖК «На Щасливому» Романа Куриса.

Співвласником обох компаній – і «Бравас В», і «Рентбудсервіс» не так давно був Олександр Козяр – в такому бізнесі, по суті, новачок.

До 2016-го був підприємцем і торгував з лотків на ринках. Аж зненацька з торгівлі з лотків перескочив на будівельні компанії – за останні п'ять років заснував/керував аж 15-ма. Судячи з інстаграму Козяра, він чимало часу проводить на ЖК «На Щасливому».

оог

Він знайомий із забудовником Романом Курисом.

прп
Олександр Козяр на фоні Романа Куриса. Фото з істаграму Олександра Козяра

Це і не дивно, адже деякі бізнеси Козяра (якщо він, звісно, не підставна особа – ред.) пов'язані із забудовником «На Щасливому» Романом Курисом або ексСБУшником Олегом Назаруком.

Землю під кар'єром віддали як сільськогосподарську

У 2016-му Козяр керував підприємством, яке назвав на свою честь ТОВ «Козяр». Тепер це ТОВ «Дельта Геологія» і в її власності в аналогічний спосіб – завдяки щедрому Держгеокадастру і «господарникам», які продали по свої два гектари, опинився цілий піщаний кар'єр в селі Вельбівне Острозького району, площею 49 гектарів.

Новий власник «Дельта геологія» – Роман Балацький. Бізнесів у Балацького всього два: другим – фірмою «Смакосир» – керує новий власник латифундиста «Фермерське господарство Полісся» Юрій Погребицький.

Сам Погребицький – виходець із Рівного, фінансист і заодно є директором ТОВ «Брокерський дім Україна 2000», яке займається фінансовим посередництвом, цінними паперами та поглинанням підприємств. Діяльність солідна і власники теж – офшорна компанія з Белізу.

Повернемося до «Дельта геології». Компанія вхопила цілий кар'єр, на місці якого раніше було пасовище.

Перш ніж роздати ці землі по два гектари, кадастр змінив цільове призначення на сільськогосподарське. Але городи там ніхто не садить. Для землі знайшли корисніше призначення – видобування корисних копалин. Виходить така колізія, що земля, яку безкоштовно надали людям під городи, насправді є кар'єром, а отже, набагато більш цінним ресурсом.

Хоча власником кар'єру є одна фірма, видобутком піску займається зовсім інше підприємство – ТОВ «Острозький піщаний кар'єр» (ОПК). ОПК орендує в «Дельта геології» саму серцевину кар'єру.

Кар'єр у Вельбівно належить «Дельта геологія». Його серцевину (на карті виділено червоним) орендує компанія адвоката Андрія Давидюка «Острозький піщаний кар'єр»

Більше того, ОПК нещодавно отримало ліцензію на 20 років на видобуток піску саме на цьому родовищі. І все це під керівництвом Андрія Давидюка – співвласника адвокатського об'єднання «Скорпіон», адвоката Олега Назарука і Романа Куриса.

Тож ситуація з кар'єром у Вельбівному – п'ятий епізод (після Старожукова, Бухаріва, Дядьковичів і Шпанова) щедрого виділення земель Держгеокадастром і переходу безкоштовно наданих організованим громадянам ділянок у власність приватних фірм.

Раніше ОПК керував Олександр Луцюк – той, який не так давно був співвласником вже відомої нам фірми-латифундиста «Фермерське господарство Полісся» разом з Валерієм Субботом.

Суббот у свою чергу фігурував у бізнесах рівненського забудовника «На Щасливому» Романа Куриса, зокрема був керівником будівельної компанії «ДБК буд плюс», засновником якої був Андрій Давидюк, а бенефіціарним власником Роман Курис. Нині її діяльність припинили.

Суббот є директором ТОВ «Мисливські Угіддя Вікінг», де співвласником є Роман Курис. Донедавна Суббот ще був співвласником ТОВ «Фіш Рівне» і замінив його у складі засновників, ви не повірите, Андрій Давидюк.

Тобто всі, хто був чи є пов'язаним з ТОВ «Фермерське господарство Полісся», як мінімум, добре знайомі і зв'язані в одну «бізнес-тусовку».

Хто з ким і як пов'язаний

Детальніше про знайдені нами у відкритих реєстрах зв'язки – в інфографіці (щоб добре роздивитися, варто відкрити її в новій вкладці, а ще краще – на великому екрані).

ss
Сірим кольором позначені компанії, які наразі у стані припинення

Щодо цих зв'язків говоримо із забудовником Романом Курисом.

Роман Курис каже, що не має стосунку до фірм, які отримали землю через схему дерибану. Фото зі сторінки у фейсбук Романа Куриса

– Пане Романе, підкажіть який ви маєте стосунок до «Фермерського господарства Полісся»? – журналіст.

– Напевно, перший раз чую. Давайте може бухгалтера спитаю.

– А Острозький піщаний кар’єр?

– А я там десь є? По документах.

– Ми знайшли ваш зв’язок через спільних бізнес-партнерів з цими двома фірмами. Зокрема, через Андрія Давидюка, Олександра Козяра, Валерія Субота. 

– Ну дивіться, цих людей я знаю. Але мене там немає. Можу вас в цьому запевнити.

– Просто це виглядає ніби це все ваше, але на інших людей оформлене.

– Ні, я можу вас запевнити що це не моє. І готовий навіть разом з вами піти на поліграф. 

– А які у вас стосунки з Романом Мигалем?

–  Був у нас такий чиновник.

– І?

– Ну ви знаєте шо я з бізнесу. Люди в бізнесі завжди пересікаються, знають усіх. В нас місто маленьке.

– Ну так. В Розалії Мигаль, його дружини, разом з Валерієм Суботом виявився спільний номер мобільного.

– Ну я вам так скажу. Щодо Валерія Субота. Знаю цю людину, але в мене його номера телефону навіть немає.

– Ну так він був директором підприємства, яке вам належало.

– Ні. Ми колись хотіли взяти мисливські угіддя.

– А «ДБК буд плюс»? 

– Можливо, колись був директором «ДБК буд плюс». Чи ліквідатором, не пам'ятаю.

– Так само з Андрієм Давидюком.

– Це мій кум.

– Він – власник ТОВ «Острозький піщаний кар’єр».

– У вас є куми?

– Є.

– Ви відповідаєте за те що роблять куми?

– Але ж він не тільки кум, ви з ним ще й бізнеспартнери. У вас фірма «Єврогруп-комфорт», співвласники...

– Але ж ви так само можете мати купу бізнесу з кимось, але це не означає що ви з цими людьми маєте весь бізнес. Кожен – самостійний.

– Але ж, я так розумію, Андрій Давидюк – практикуючий адвокат.

– Так, адвокат, який обслуговує нас.

– Тому складається враження що він обслуговує ваші бізнеси. 

– Та ні. Ви напевно знаєте Андрія?

– Ну, як знаю, бачилися.

– Ну я думаю якщо ви бачилися, то побачите що він – самостійна фігура. Він – не людина, яка, так би мовити, на зарплаті 10 тисяч гривень, яка щось робить. В нього свій бізнес, купа свого бізнесу, плюс адвокатська кар’єра, плюс купа підприємств.

– В тому числі з Олегом Назаруком.

– От це не знаю, не скажу вам.

– Але Олександр Козяр виглядає як той хто до 16-го року торгівлею з лотків займався. А потім різко 15 будівельних фірм очолює.

– Так, це моя людина.

– Він був колишнім бенефеціаром цієї ТОВ «Дельта геологія», яка отримала землю.

– Ну ви ж розумієте, що Олександр може бути керівником і 20-ти фірм, і 30-ти фірм.

– Ну так, він виконавець, розумію.

– Це ж не забороняється. Якщо людина старається, продає, цим займається, то навпаки мені здається цим людям треба казати: молодці.

– Молодці. Я просто про те що він – виконавець. Ви разом з ним власник «Єврогрупкомфорт». А він – колишній власник «Дельта геологія». А він же – не самостійна людина, як видно з усього?

– З чого ви взяли що він – не самостійна людина? Я можу вас познайомити. Подивитеся – самостійна чи ні. Що означає самостійна людина, у вашому розумінні?

– Ну це не його бізнес, він – виконавець?

– Дивіться, я до цих підприємств «Дельта геологія», не маю стосунку ніякого. Я готовий за те шо своє, за будівництво що я веду, готовий з вами спілкуватися. Можу до вас під’їхати.

– Тобто ви не маєте стосунку ні до Острозького піщаного кар'єру, ні до «Фермерського господарства «Полісся»?

– Я готовий з вами знайти якийсь механізм, поїхати з вами на поліграф і готовий підтвердити що я не маю ніякого відношення.

Адвокат і власник фірм Андрій Давидюк майже годину спілкувався з нами. При цьому не забув уточнити, що чекає журналістів в разі чого, «як мінімум». Фото з архіву

Також ми поспілкувалися майже годину з адвокатом і бізнес-партнером Романа Куриса Андрієм Давидюком.

Передаємо ключові моменти цієї розмови, стосовно уточнення зв'язків з фірмами, які скуповували землі по вищеописаних схемах.

Давидюк заперечує, що має стосунок до «Фермерського господарства «Полісся».

– Я маю відношення до Острозького піщаного кар'єру. Можу вам розповісти від А до Б як в кого я купив, хто їм займався, хто займався оформленням документів. Тому, що це велике підприємство, яке займається видобутком піску. І це підприємство пройшло шлях три роки, щоб отримати ліцензію.

– Це підприємство абсолютно чисте, воно ні разу в житті не порушувало ніякий закон і в принципі, я більш ніж впевнений, жодного куска землі на цьому підприємстві нема, по тій причині що, коли ми його забирали, ми його перевіряли хто являється власником, домовленості стосовно оренди.

Андрій Давидюк каже, що просто купив ТОВ «Острозький піщаний кар'єр» і про цю купівлю вів перемовини пів року. Але в кого купив спочатку пригадати не зміг. Коли ми нагадали, то згадав, що справді в Олександра Луцюка (який також був співвласником ТОВ «Фермерське господарство Полісся» – ред.)

А те, що Луцюк був співвласником цього товариства пояснює тим, що є люди, які займаються продажем фірм і набравши в OLX «купити фірму з ПДВ» можна собі купити фірму, бо це простіше зробити, ніж зареєструвати нову. А, мовляв, що там було з фірмою до того йому невідомо.

А ось розмова про фірму, якою раніше володів Олександр Козяр – бізнес-партнер Андрія Давидюка і той, кого Роман Курис назвав своєю людиною.

– От «Дельта геологія», яка вам надає... – журналістка.

– «Дельта геологія»? Назва незнайома.

– Ну так, на хвилиночку, ви орендуєте в них кар'єр.

– Ми... А, «Дельта геологія» – це підприємство в якого ми орендуємо землю...

– Так. 

– Я хочу, щоб ви зрозуміли, я курую і, в принципі, керую підприємствами, і в мене є багато робіт, які я роблю кожного дня. І, на жаль, якби ви мені телефонували вчора і сформували перелік питань, я б вам дав чітку відповідь. Хоча в принципі я не заперечую, що ми орендуємо землю. Якщо я не помиляюсь, то ОПК орендує в «Дельта геологія»...

Стосовно того за якою схемою «Дельта геологія» набула землю і як пасовище перетворила в піщаний кар'єр Андрій Давидюк каже таке:

– Мені взагалі не цікаво. Перед тим як ви купуєте квартиру, я думаю, ви не приходите не розпитуєте яким чином вони отримали ордер законним чи незаконним шляхом.

Стосовно зв'язку з Олегом Назаруком та Олександром Козяром:

– Судячи зі зв'язків, які ми знайшли, ви є людиною, яка є в більшості бізнесів Романа Куриса і Олега Назарука 

– З Олегом Назаруком в бізнесі я не являюсь.

– Тобто з Анною Назарук, тепер уже, його дочкою.

– Я був співвласником бізнесу, де був його покійний батько. Там дійсно я був співвласником і його батько був співвласником.

– Так ось, ця компанія, і так само співвласником цієї компанії був той, хто заснував компанію, яка тепер вам надає в оренду кар'єр – Олександр Козяр. 

– «Рентбудсервісу» був співвласником хто?

– Це є така інформація в реєстрах.

– Я вам поясню. Дане підприємство «Рентбудсервіс» безпосередньо створював я, тому я пам'ятаю хто був засновником даного підприємства.

– Ну тоді реєстри брешуть?

– Ну тоді у вас неправильна інформація.

(Інформація правильна, як і те, що батько Олега Назарука – Василь Назарук теж був одним із колишніх власників у обох фірмах, в яких частина власності тепер у малолітньої Анни Назарук. А ще одним із власників був Володимир Мащенко – нинішній власник ТОВ «На щасливому» і ОСББ «Щаслива, 14». За посиланням перелік колишніх і нинішніх власників «Рентбудсервіс» – ред.)

Щодо зв'язку з колишніми власниками ТОВ «Фермерське господарство Полісся» і ТОВ «Західна геологія», яка вже належить Андрію Давидюку.

– Наступний зв'язок це Володимир Фрідріхсон.

– Мені невідомо це прізвище.

– Є ТОВ «Західна геологія» він там був співвласником. І я бачу, що ви там зараз власник.

– Такого бути не можу, хто такий Фрідріхсон?

– І Станіслав Гурський.

– Перший раз чую.

(Після розмови Давидюк перетелефонував і сказав, що забув, він дійсно купив у них цю фірму і вона займається виготовленням документів).

І наостанок ще один діалог з Андрієм Давидюком про зв'язки:

– Ви так само сказали що я маю відношення до Козяра. В чому я маю відношення до Козяра? – Давидюк.

– Він є співвласником компанії «Євробудкомфорт», в якій ви також є співвласником.

– Ну і що?

– А ви кажете що не маєте до нього відношення. 

– Я хочу щоб ви розуміли, що те, що його – я не хочу, а те, що моє – він моє не хоче. Це абсолютно нормально.

– Коли люди разом щось засновують, то вони мають один до одного стосунок. 

– А Козяр яке має відношення до цієї фірми, щоб я розумів?

– До «Фермерського господарства Полісся»? Він до неї особисто не має стосунку. 

– Ну харашо. А при чому тут я до Козяра і до «Фермерського господарства Полісся»? 

– Я вам сказала при чому ви до Козяра. А люди, які були співвласниками або власниками цієї компанії, перетиналися з вами в деяких бізнесах. Я говорила про компанію «Захід геологія», я говорила про компанію «Острозький піщаний кар’єр», де Олександр Луцюк. Валерій Субот – «ДБК буд плюс».

– Харашо, а Валерій Субот до чого має відношення?

– В «ДБК буд плюс» був директором, ви – засновником.

– Ну харашо. Ну і що? А шо незаконного в «ДБК буд плюс»?

– Я не знаю. Не розбиралася. Ми просто вказуємо на зв'язки.

– Я цю людину знаю, ніхто не заперечує.

– Він, я так розумію, надає послуги «фірми під ключ», «веду ваш бізнес».

– Думаю, да. Він директор багатьох підприємств.

Ну і, на завершення, фраза Андрія Давидюка, яку він відразу просив не сприймати як погрозу. Оцініть самі.

– В мене є до вас прохання – там де я маю відношення – пишіть. Там де я не маю, будь ласка, не пишіть. По тій причині, що, як мінімум, це закінчиться судовим позовом, – каже Андрій Давидюк. На жаль, журналістка не уточнила, а що тоді означає «як максимум».

Таємниця Мигаля

Втім отримати стільки гектарів було б нереально без співпраці з Держгеокадастром.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Роман Мигаль добре знайомий із земельним законодавством – майже 20 років працював на керівних посадах в державній землевпорядній службі.

З 2017-го керував Держгеокадастром у Рівненській області. Припинив роботу у січні 2020-го.

За роботи у Рівному був офіційним безхатьком, бо не декларував жодного метра квадратного. В кращих традиціях, мільйонами в сім'ї заправляла дружина Розалія Мигаль. Детальніше – читайте в нашому розслідуванні: Звільнення, люксові машини і дружина-мільйонерка ексголови Держгеокадастру Рівненщини.

і
Роман Мигаль покинув посаду за власним бажанням після звинувачень у корупції. Фото з сайту Держгеокадастру у Рівненській області

В гучні скандали Мигаль потрапляв двічі – у 2015-му активісти Львова пікетували адміністрацію через призначення Мигаля на посаду першого заступника голови Держгеокадастру Львівщини, звинувачували в корупції та кумівстві.

Вдруге – у Рівному. Спокійне життя у Рівному зіпсувала вже згадана заява нардепа Романа Іванісова, в епіцентрі якої був випадок із землею в Зорянській сільраді і Вельбівному.

Втім захищати свою честь перед опонентами Мигаль не любить. У Львові – раптово захворів. До прем'єра не поїхав – узяв відпустку. Обидва рази замість Мигаля відбувалися заступники.

Ось Мигаль розказує, що його не влаштовує в земельному законодавстві, виданню Рівнемедіа (публікація дуже схожа на «джинсу» (приховану рекламу)):

– В земельному законодавстві я би змінив норму про безоплатну передачу у власність земельних ділянок, бо на цьому найбільше люди спекулюють. (...) На жаль, через це сьогодні часто люди, отримавши від держави безкоштовно землю для себе, потім її перепродують у другі руки.

– На мою думку, людина має або купувати у держави землю, або брати її в оренду, – розповів у інтерв'ю «Рівне Медіа» (єдиному інтерв'ю, яке нам вдалося знайти) на той час начальник Головного управління Держгеокадастру Роман Мигаль.

Як бачимо, керівник кадастру чудово розуміє суть проблеми. Втім, звісно, не каже, що до спекуляцій можуть бути причетні й працівники очолюваного ним відомства. Чи не тому поліція розслідує шість кримінальних проваджень, у яких фігурують посадовці рівненського Держгеокадастру?

Останні два провадження відкрили нещодавно – «за фактами можливого одержання посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Рівненській області неправомірної вигоди за зміну цільового призначення земельних ділянок» – йдеться у відповіді прокуратури на наш запит.

Одне з них, про яке ми згадували, стосується підробки погодження Зорянської сільради.

Майже 100 гектарів ТОВ «Фермерське господарство Полісся» отримало завдяки спекуляціям, як назвав такі процеси сам Мигаль. І почало отримувати ще тоді, коли співвласником компанії був вже згаданий нами рівнянин Валерій Суббот.

Зі всіх справжніх чи не зовсім справжніх бізнесів Суббота виокремлюємо ТОВ «Авіакомпанія «Скайдайв груп», яку він заснував у 2010 році. Наразі бізнесом керує поляк Яцек Амброзік та його дружина.

«Ділові переписки» Яцека і Суббота в коментарях у Фейсбуці

Тоді ж у 2010-му дружина Мигаля, рівнянка Розалія Мигаль, вирішила надавати послуги у сфері страхування і стати підприємицею. Для чого їй ФОП, ми не знаємо. (Дружини посадовців можуть створювати ФОПів з різних причин).

Та от тільки при офіційній реєстрації Розалія вказала контактний номер новоствореної «Скайдайв груп». А це – особистий номер Валерія Суббота.

Тобто номер дружини Романа Мигаля збігається з номером екскерівника компанії, яка через схеми отримала майже 100 гектарів землі від кадастру і почала отримувати ще за його керівництва.

За номером ФОПа Розалії Мигаль, як ми з'ясували, й нині слухавку піднімає зовсім інша людина, яка представилась нам Наталією і повідомила, що веде справи пані Розалії. Припускаємо, що раніше цим же займався Валерій Суббот.

Єдиний контакт до Романа Мигаля, який ми маємо – номер ФОП його дружини Розалії.

За ним нам раніше відповідала Наталія. Тепер ми попросили її передати Роману Мигалю наше прохання поспілкуватись через месенджер «Телеграм». Повідомлення прочитане, але відповіді ми не отримали.

Експерт з питань земельного законодавства Георгій Могильний розповідає, що притягнути до відповідальності за описані земельні спекуляції дуже важко. Адже ця схема – «дірка» в законі. Втім варіанти є, принаймні для Зорянської сільради.

–  Землі можуть повернути державі, адже були використані підроблені документи (погодження сільради) і потрібно вже говорити про нанесені державі збитки. Якби не було підробки, якби вони зі всіма «порішали», тоді б виглядало все законно, люди отримали по 2 гектари, хтось потім відмовився, вони можуть робити зі своєю власністю що завгодно.

– Смисл якраз в тому і полягає, що це одна з дірок в законодавстві, яка законно дозволяє використовувати в дуже важкій економічній ситуації і тотальній корупції те, що люди не можуть свої два гектари, наприклад, отримати просто так без хабарів і тому готові продати це право –  віддати, подарувати кому завгодно. Люди цим користуються.

– Фактично, якщо б не було ймовірної підробки погодження, тут би взагалі нічого не можна було пред'явити, – вважає Георгій Могильний.

Ось так із легкої руки в приватні руки за безцінь потрапили 150 гектарів: землі, призначені для АТОвців, великий кар'єр, який не один рік забезпечуватиме бізнеси необхідним для будівництва піском. Потрапили землі, які могли би принести дохід чи іншу користь їхнім громадам.


Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Журналістські розслідування на Рівненщині». Матеріал відображає позицію авторів та не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Всі зв'язки між фірмами, їхніми власниками і керівниками встановлені з відкритих реєстрів за допомогою аналітичної системи Youcontrol

Якщо наша робота вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна за цим посиланням.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте