Як рівненські «свободівці» у районній владі заробляють на бюджетних коштах

Після місцевих виборів у жовтні 2020 року сформувався новий склад Рівненської районної ради. Депутатами Рівненського району стали і члени партії «Свобода» Дмитро Козачок та Олександр Оксимчук.

Охоронна фірма, з якою вони обидва пов’язані, з червня 2019 року по травень 2021 року уклала угод на 785 тисяч 500 бюджетних гривень.

Як, коли і з якими комунальними установами укладалися угоди та що про них каже рівненська експертка з тендерів, читайте у цій публікації.

Заробіток для своїх

У Рівненській районній раді є Управління майновим комплексом, яке відповідає за здавання в оренду чи продаж підпорядкованого комунального майна. З лютого 2019 року ним керує Богдан Михалюк. Управління тоді мало юридичну адресу у Квасилові. У кінці липня 2021 року «переїхало» до Рівного в адмінбудівлю райради на пивзаводі.

У Квасилові зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія “Барс-С”». Має офіс у Рівному на вулиці Симона Петлюри, 1.

До квітня 2019 року фірмою володіли троє «свободівців»: Валентин Райковський (найбільша частка, директор), Олександр Оксимчук (друга за розміром частка) та Дмитро Козачок (найменша частка). У квітні Дмитро Козачок продав свою частку рівними частинами іншим двом співвласникам і нібито вийшов із бізнесу.

З квітня чоловік працював у державних установах і підприємствах на різних посадах: встиг побувати радником двох голів, Костопільської райради і Корецької райдержадміністрації; після Корця працював на комунальному обласному підприємстві «Рівнекнига». «Рівнекнигу» очолює теж «свободівець» – Олександр Савчук. Дмитро Козачок був його заступником.

У 2019 році Дмитро Козачок вклався у виборчий фонд Олега Осуховського, коли той балотувався мажоритарником на позачергових виборах до Верховної Ради.

У грудні 2019 року Дмитро Козачок став депутатом Рівненської міської ради, бо інший депутат, менш ніж за рік до закінчення каденції ради, склав повноваження за власним бажанням.

На місцевих виборах 2020 року Дмитро Козачок проходить депутатом у Рівненську райраду завдяки не стільки виборцям, скільки відмовам співпартійців від депутатських мандатів. Незабаром починає працювати в тамтешньому Управлінні майновим комплексом заступником директора, тобто Богдана Михалюка.

Навесні 2021 року Управління укладає з колишньою фірмою Дмитра Козачка «Барс-С» дві угоди, чинні до кінця поточного року:

• 24 квітня – на послуги з ремонту і технічного обслуговування аудіовізуального та оптичного обладнання на 46 тисяч гривень,
• 18 травня – на охоронні послуги вартістю 160 тисяч гривень.

Ці закупівлі не відображені на Єдиному порталі використання публічних коштів «Спендінг».

Схоже відбулося й із культурно-археологічним центром «Пересопниця». Центр належить Рівненській обласній раді. Із літа 2018 року його очолює «свободівець» і нині депутат Клеванської селищної ради Іван Солодуха.

Як стали депутатами «свободівці» Іван Солодуха й Олександр Оксимчук, читайте в матеріалі: Чому депутатами стають не ті, кого ми обрали.

У кінці серпня 2021 року в «Пересопниці» відбудеться фестиваль «Від князівської столиці до Пересопницького Євангелія». Під час масових заходів там чергуватимуть працівники «Барсу-С» – за 7 тисяч гривень. Договір уклали 4 серпня.

Ця угода теж не відображена на порталі «Спендінг». Серед інших угод «Пересопниці» «Барс-С» не зустрічається.

«Своя сорочка» Олександра Оксимчука

Після виходу Дмитра Козачка із засновників, «Барсом-С» володіють двоє «свободівців».

Валентин Райковський має більшу частку – 56%. Він – непублічний, про нього мало інформації у відкритих джерелах.

Чоловік двічі невдало балотувався від «Свободи» на місцевих виборах: у 2015 році – до Рівненської райради, у 2020 році – до Зарічненської селищної ради. У 2017-му подавав декларацію як кандидат на посаду патрульного поліції, у 2019-му був офіційним спостерігачем від кандидата на президента Руслана Кошулинського (від об’єднаних націоналістів). Валентин Райковський – директор «Барсу-С» з березня 2018 року.

Директор Ясининицького навчально-реабілітаційного центру Олександр Оксимчук має в «Барсі-С» меншу частку – 44% власності, але активно наповнює бюджет фірми через очолюваний комунальний заклад.

За перше півріччя 2021 року Ясининицький центр уклав із «Барсом-С» найбільше, а саме: шість угод на 220 тисяч 753 гривні:

• 25 січня – на послуги з технічного обслуговування системи відеоспостереження за 7 тисяч 500 гривень (чинний до 31 січня 2021 року);

• 9 лютого – на послуги з технічного обслуговуваня системи відеоспостережень за 7 тисяч 500 гривень (чинний до кінця поточного року);

• 9 лютого – на охоронні послуги за 16 тисяч 665 гривень (чинний до кінця лютого 2021 року);

• 9 березня – на ділові послуги: юридичні, маркетингові, консультаційні, кадрові, поліграфічні та охоронні за 16 тисяч 665 гривень (чинний до кінця березня 2021 року);

• у кінці березня хотіли укласти договір за спрощеною процедурою на охоронні послуги за 149 тисяч 985 гривень, але не склалося нібито через брак коштів у закладу;

• 1 квітня – на послуги з ремонту і технічного обслуговування аудіовізуального та оптичного обладнання за 54 тисячі гривень (спрощена закупівля, термін чинності не вказаний);

• 28 квітня – на охоронні послуги за 118 тисяч 423 гривні (очікувана вартість – майже 149 тисяч гривень, спрощена процедура, договір чинний до кінця поточного року). 

Ці угоди на порталі використання публічних коштів «Спендінг» не відображені. Можна побачити лише проплати за ними за останні чотири місяці.

Наприклад, за квітневим договором про технічне обслуговування «Барс-С» отримав з Ясининичів 6 тисяч 750 гривень, оплата була 18 червня 2021 року; а за квітневим договором про охоронні послуги було чотири проплати: у травні й дві у серпні по 14 тисяч 984 грн з копійками, а 18 червня – 14 тисяч 500 грн з копійками.

Ми знайшли й інші угоди центру з охоронною фірмою серед укладених в 2019-2020 роках, а саме:

• 17 січня 2020 року – надання охоронних послуг за 199 тисяч 992 гривні (річний прямий договір);

• 17 січня 2020 року –  на послуги з технічного обслуговування систем відеоспостереження за 47 тисяч 208 гривень (річний прямий договір, у вересні уклали додаткову угоду на збільшення вартості до 51 тисячі 208 гривень);

• 26 червня 2019 року – надання охоронних послуг за 100 тисяч 500 гривень (піврічний прямий договір).

Таким чином у першому півріччі 2021 року через комунальні підприємства охоронна компанія «Барс-С» отримала з місцевих бюджетів 433 тисячі 753 гривні. 

Саме Ясининицький центр, яким керує Олександр Оксимчук, у 2019-2021 роках заплатив фірмі свого директора 572 тисячі 453 гривні.

«Не знаю», «не бажаю» і «не моя компетенція» 

Журналістка поспілкувалася із двома керівниками та Дмитром Козачком.

Директор «Пересопниці» Іван Солодуха каже: фірма «Барс-С» йому «знайома», але раніше з нею не стикався і не знає, що вона належала його співпартійцю Дмитру Козачку і належить Олександру Оксимчуку.

На питання, чому саме «Барс-С» обрали для охорони заходів, Іван Солодуха відповідає: має право укладати допорогові угоди з будь-ким.

Керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак пояснює: під допороговими треба розуміти прямі договори, які укладаються без використання системи «Прозорро», коли річна вартість товарів, послуг чи робіт менше 50 тисяч гривень. Тоді про ці угоди знає обмежене коло людей.

Директор Ясининицького дитячого центру Олександр Оксимчук почав згортати розмову, лише почувши про «Четверту владу», угоди з «Барсом-С» і Дмитра Козачка.

– Ви хочете зі мною поговорити? То призначайте зустріч, ми з вами зустрінемося десь за чашечкою кави. Я не бажаю на такі теми розмовляти з вами по телефону, бо не знаю, з ким розмовляю, – відповів Олександр Оксимчук.

Директор Ясининицького центру не лише не хоче говорити про свою фірму. Він не згадує про неї і в деклараціях. 

Журналістка спитала, чому.

– Не може бути. Я перевірю, подивлюся, – відповів Олександр Оксимчук.

Заступник начальника Управління майновим комплексом Рівненської райради Дмитро Козачок розповідає, що вже «років два», як продав «свою частку» у фірмі і не має з неї доходів. Щодо укладених угод порадив звернутися до свого начальника, Богдана Михалюка. Бо то його компетенція.

Журналістка спитала, чи вплинули їхня співпартійність та знайомство на укладання угод саме з «Барсом-С».

– Я тут працюю з січня місяця. Точно зараз не можу сказати, але, здається, ця фірма і в минулому році обслуговувала приміщення Управління майнового комплексу, – відповідає Дмитро Козачок.

Директор Управління майновим комплексом Богдан Михалюк на прохання поспілкуватися не відгукнувся. Прохання передавали через працівницю управління й через Дмитра Козачка.

Привід шукати корупцію і конфлікт інтересів

Керівниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак каже, що «Барс-С» «засвітилася» в системі «Прозорро» лише у 2021 році.

Угоди укладені з трьома замовниками: Управління майновим комплексом Рівненської райради, Ясениницьким навчально-реабілітаційним центром і культурно-археологічним центром «Пересопниця».

В тендерах змагалися більше трьох учасників, «Барс-С» перемагав з меншою ціною, рішення приймали відповідні уповноважені особи. Нібито все гаразд.

Мирослава Примак зауважує три речі:

• більшість договорів укладена за результатами конкурентних процедур, яким передували прямі угоди на суми до 50 тисяч гривень;

• Управління майновим комплексом вимагає від учасників тендеру «всякі довідки ні про що» (наприклад, листи в довільній формі про розрахунки у національній валюті або довідку про українську мову документів), а потім відхиляє пропозицію за неподання таких довідок;

• після звірки інформації на порталах «Прозорро» й «Спендінг» виявилося, що не всі звіти за угодами з охоронною фірмою «Барс-С» публікували. Це порушення й привід для скарги в Державну аудиторську службу України.

– Хіба замовник може платити в доларах? Хіба замовник і так не бачить, що документи українською мовою? – дивується Мирослава.

На думку керівниці ГІ «За чесний тендер», привід шукати корупційні ризики є. Особливо в угодах з Ясининицьким центром. Бо є ознаки можливого уникнення відкритих торгів через конфлікт інтересів.

– Директор навчально-реабілітаційного центру як уповноважена особа, яка проводила спрощені закупівлі, міг діяти в умовах реального конфлікту інтересів. Адже  мав суперечність між майновим інтересом своєї фірми та службовими повноваженнями. Сумніваюсь, що він об'єктивно та неупереджено міг діяти за таких умов, – каже Мирослава Примак.

За її словами, якби Ясининицький центр проводив відкриті торги, як того вимагає річна вартість на охоронні послуги, то пропозицію «Барсу-С» треба було відхиляти через пов’язаність між ними.

Мирослава Примак каже: наявність конфлікту інтересів може перевірити поліція або прокуратура.

Дивіться також: Дванадцять протоколів про корупцію: продовження історії про заробітки рівненського «свободівця»

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.