Як Рівнерада «антикорупцією» займалася

Громадські активісти перевірили, як чиновники Рівненської міської ради три роки виконували власну антикорупційну програму. Результат — невтішний.

У жовтні 2023 року Рівненська міська рада з гордістю прийняла власну Антикорупційну програму. Документ розробляли спільно депутати та незалежні експерти громадської організації «Рівненський центр «Соціальне партнерство». За Програму проголосували одноголосно. Але що відбулося далі — і чи справді місто стало чистішим від корупції — читайте в матеріалі.

У травні 2026 року ті самі громадські експерти, які писали програму, не дочекавшись звіту про її виконання, вирішили самостійно перевірили її виконання. Зробили досить солідний документ з аналізом, надіслали його секретарю Рівнеради, з проханням ознайомити депутатів та врахувати у майбутньому.

Певно, висновки про (не)виконання Антикорпрограми не дуже сподобалися Віктору Шакирзяну, але депутатам він її не переслав. Якщо підсумувати оцінку громадських експертів, то маємо — більшість заходів так і не виконали. Серед ключових причин — непослідовна позиція міської влади, пасивність та формальний підхід виконавців. Ключові ризики не усунуті, як наслідок, програма не принесла очікуваних результатів.

Що таке антикорупційна програма і навіщо вона потрібна

Спершу — кілька слів для тих, хто вперше чує цей термін.

Міська рада чи активісти не мають повноважень суду чи органів правопорядку, тому ловити і карати порушників це не те, що мала робити Програма.

Разом з тим Антикорупційна програма — це документ, у якому місто прописує конкретні кроки, щоб зменшити ризики корупції у своїй роботі.

Наприклад: проводити відкриті конкурси при прийомі на роботу, транслювати засідання усіх без виключення комісій в інтернеті, оприлюднити список родичів депутатів. Нічого надскладного — по суті, це зобов'язання «робити справи чесно».

Для місцевих рад такий документ не є обов'язковим за законом. Рівнерада прийняла його добровільно. А отже, всі хто голосував «за», добровільно взяли на себе зобов'язання її виконувати.

Хто перевіряв і як

Перевіркою займалися фахівці ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» — тієї самої організації, яка брала участь у написанні програми. Вони надіслали офіційні запити до міської ради, отримали відповіді від чиновників і порівняли — що обіцяли зробити і що реально зробили.

Результати оформили у детальний звіт із 27 розділів і понад 70 підпунктів, який наприкінці травня надіслали секретарю Рівнеради з проханням ознайомити депутатів.

Головне: що не зробили

Тендери — найбільша «чорна діра»

Найгірша ситуація — у сфері публічних закупівель. Простою мовою: це те, як місто витрачає гроші — замовляє ремонти доріг, купує техніку, харчує дітей в садочках, тощо.

Програма передбачала прийняти «Політику закупівель» — документ, який би встановив чіткіші правила, як саме проводити тендери, щоб перемагали найкращі, а не «свої». Це так і не зробили.

За словами депутата Рівнеради Святослава Клічука, він з кількома депутатами такий проєкт рішення подав, але документ зустрів не підтримку, а навпаки, чималий супротив, тому і досі «перебуває на стадії розгляду в комісіях».

Без цього документа, як пояснюють експерти, залишаються відкритими більшість корупційних ризиків при проведенні тендерів.

— Наприклад, на тендерах немає реальної конкуренції, практично усюди один учасник. Або ж закупівлі з поточних ремонтів дворів, вулиць, частин одного скверу по всьому місту замовляють на суми, дуже наближені до порогів, щоб уникнути відкритих торгів — це стандартна «сіра схема», — називає проблеми в закупівлях міста керівниця ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» Мирослава Примак.

Депутати приховують родичів і призначають їх на посади

Один із найпростіших для виконання заходів програми — кожен депутат мав надати для публікації на сайті Рівнеради список своїх близьких осіб (родичів). Це потрібно, щоб громадяни могли перевіряти: чи немає конфлікту інтересів, коли депутат голосує за якесь рішення.

Нещодавно в медіа була низка публікацій, як на грошовиті посади призначали родичів депутатів провладної партії.

— Переважна більшість депутатів цього не зробили, — зазначають автори звіту про виконання Антикорупційної програми Рівненської міської ради, — це один із найпростіших для виконання кроків і він чітко показує, як кожен конкретний депутат ставиться до теми прозорості.

Засідання комісій — без трансляцій

Засідання комісій Рівнеради — це основна форма роботи депутатів, де найбільше працюють над документами, обговорюють проблеми та готують остаточні рішення.

Програма вимагала транслювати всі їхні засідання без виключення. Загалом комісії показують, але не всі. Трапляються випадки, коли важливі рішення приймають за 5 хвилин до пленарного засідання. На останній сесії Рівнеради в такий спосіб включили питання на кредит на суму близько 500 мільйонів гривень.

Тимчасові комісії взагалі переважно не транслюють. А там теж бувають цікаві рішення, наприклад, за скільки продадуть міську землю тощо. Не зробили. Частина засідань досі проходить без належної відкритості.

Комунальні підприємства — поза контролем

Місто має чимало комунальних підприємств, вони опікуються громадським транспортом, вивезенням сміття, прибиранням та озелененням тощо. Там «крутяться» чималі кошти.

Програма передбачала:

Відкриті конкурси при призначенні керівників — замість того, щоб міський голова просто призначав «своїх». Не зробили.

Незалежні наглядові ради для трьох найбільших підприємств — щоб громадськість могла контролювати їхню діяльність. Не зробили.

Регулярні незалежні аудити — перевірки, чи ефективно витрачаються гроші. Не зробили (крім медичних закладів).

Схема зі сміттєвозами — досі працює

Окремо у громадському Звіті про виконання антикорупційної програми згадують конкретну корупційну схему: деякі комунальні підприємства орендують дороге майно (наприклад, техніку) у приватних осіб, витрачаючи на це мільйони коштів рівнян.

Програма вимагала, щоб такі оренди на суму понад 500 тисяч на рік погоджували на сесії ради — публічно.

Група депутатів зареєструвала відповідний проєкт рішення, але він не набрав потрібної кількості голосів. Тобто більшість депутатів проголосували проти прозорості у цьому питанні, хоча перед тим самі ж включили цей захід в Антикорупційну програму.

Що виконали

Дещо Рівнерада все ж виконала з Антикорупційної програми:

• Створили Відділ з питань запобігання та виявлення корупції і він працює.

• Налагодили канали для анонімних повідомлень про корупцію.

• Прийняли рішення, яке прибирало ризик із заниженою орендною платою за землю.

• Депутатам розсилають нагадування про декларування, наголошують на ризики голосування в умовах конфлікту інтересів.

• Прийняли нові правила щодо оренди комунального майна (порядок невід'ємних поліпшень).

Але, як зазначають автори звіту, більшість цих кроків — формальні або мінімальні. Ключові механізми, які реально б зменшували корупцію, залишилися на папері.

Чому так сталося: пояснюють депутати і активісти

Голова фракції «Слуга народу» в Рівненській міській раді Юрій Чаборай каже, що Антикорупційна програма в місті має бути, однак її необхідно суттєво доопрацювати з урахуванням специфіки роботи міських депутатів.

— У попередніх пропозиціях було дуже багато дублюючих форматів із Верховної Ради. Але депутати Верховної Ради — це зовсім інші повноваження. Наприклад, надавання інформації про родичів. Депутати місцевих громад не отримують заробітну плату, це є добровільна посада, на відміну від депутатів Верховної ради. До них застосовуються зовсім інші процедури контролю та інших моментів, — сказав він.

При цьому депутат наголосив, що сама антикорупційна програма повинна існувати.

— Антикорупційна програма повинна бути. Але її треба дуже гарно допрацювати саме стосовно місцевих депутатів. Там є велика специфіка відмінності навіть від районної чи обласної ради, — зазначив він.

Оцінюючи виконання антикорупційної програми у 2023–2025 роках, Юрій Чаборай зізнався, що не бачив звіту про її реалізацію.

На запитання про невиконання окремих заходів програми, зокрема щодо оприлюднення інформації про близьких родичів депутатів, Юрій Чаборай зазначив, що не може коментувати дії своїх колег по фракції.

— Мені перед тим, як з вами говорити, треба опитати депутатів своєї фракції. Можливо, навіть недостатньо були проінформовані депутати. Я вам чесно скажу: при тому, що програма рухається, інформаційний супровід дуже слабкий. От ви сказали, що треба було вказати близьких родичів. Перше питання — я не знав, що це треба було зробити. А друге питання — яких саме родичів? Якщо, наприклад, вказувати тата і маму, то в мене тата немає, мама живе в іншому місті. І чи є це доцільно, і для чого це?, — каже депутат.

На думку Чаборая, антикорупційна програма потребує кращого інформування депутатів. Також депутат наголошує, що документ варто привести у відповіднітсь до законодавства, яке регулює діяльність депутатів місцевих рад.

— Я, як правник професійний, трошки сів би і привів би програму у відповідність до законодавства, яке застосовується до депутатів територіальних громад. Тому що вона фактично дублює вимоги для депутатів Верховної Ради, а в них інші повноваження і широта обсягу, — підсумував Юрій Чаборай.

— Які конкретно вимоги депутат Чаборай вважає такими, що стосуються народних депутатів України, я не зрозуміла, — коментує співавторка Програми, керівниця ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» Мирослава Примак.

— Якщо мова про необхідність оприлюднити список близьких осіб, то таку пропозицію в Програму ми включали, аби відслідковувати голосування депутатів в умовах конфлікту інтересів саме в міській раді. Чи виділяють землю родичам, кому дають премії, кого ставлять на високооплачувані посади тощо.

Голова фракції ВО «Батьківщина» у Рівненській міській раді Галина Кульчинська вважає, що антикорупційна програма для міста потрібна, однак її реалізація має бути більш активною та помітною.

За її словами, робота відділу з питань запобігання корупції наразі здебільшого зводиться до інформаційних розсилок, нагадувань про декларування та окремих зустрічей із працівниками комунальних закладів. Водночас депутатка каже, не відчула «новаторських чи наступальних дій» з боку цього підрозділу.

— Наполегливіше, ще раз наполегливіше і голосніше. Має бути більше дій з боку людей, які отримують за це зарплату. Я не побачила якихось системних кроків чи змін, про які б депутатам розповідали на рівні міської ради», — зазначила Кульчинська.

У розмові з журналісткою депутатка каже, що не ознайомлювалася ані зі звітом про виконання Антикорупційної програми на 2023–2025 роки, ані з рекомендаціями громадських експертів, які надсилалися до міської ради.

Коментуючи невиконання окремих заходів програми, зокрема щодо оприлюднення депутатами інформації про близьких родичів, Галина Кульчинська припустила, що під час ухвалення документа не всі депутати детально вивчали його положення.

— Я думаю, що багато хто голосував за програму, не вчитуючись у всі деталі. А коли дійшло до виконання окремих пунктів, виникли питання щодо приватності та небажання родичів оприлюднювати свої дані, — сказала вона.

Голова фракції «Голос» у Рівнераді Святослав Клічук, каже, що Антикорупційна програма потрібна, але не для галочки, її потрібно писати на основі реальних проблем та вживати реальних кроків. За словами депутата, Програма виконана максимум на 20%, тобто скоріше не виконана.

— На жаль, депутати та посадові особи міської ради не захотіли реалізовували те, за що самі ж і голосували. Антикорвідділ навіть не підготував звіт про виконання програми вцілому, секретар Ради їх прикриває в цьому. Натомість громадські експерти у своєму звіті розкритикували рівненську владу за пасивність.

Клічук зазначає, що його фракція ініціювала кілька проєктів рішень на виконання Антикорупційної програми. Зокрема аби прикрити «схему зі сміттєвозами», але більшість за це не проголосувала. А про необхідність оприлюднити список родичів, то він, Роман Денисюк та Зураб Кантарія ці дані оприлюднили, єдині з усього депутатського корпусу.

Керівник фракції «За майбутнє» Маріан Года вважає, що антикорупційна програма для міста необхідна, бо «на кожному кроці говоримо про корупцію».

Водночас депутат зізнався, що не знайомий зі звітом та не може оцінити її ефективність. За його словами, такі програми зазвичай «скидаються зверху» і їх необхідно ухвалювати, однак як вони працюють на практиці — сказати складно.

На запитання про причини невиконання окремих пунктів програми, зокрема щодо оприлюднення списків близьких родичів депутатів, Года припустив, що це сталося через недопрацювання.

— Очевидно, це не було доведено. Мабуть, це упущення. Я погоджуюсь, що це упущення, — зазначив керівник фракції «За майбутнє».

Він також висловив думку, що контроль за виконанням антикорупційної програми фактично відсутній.

На його переконання, якщо ухвалили відповідний документ, то має бути й механізм контролю за його реалізацією та належне інформування депутатів про необхідність виконання передбачених заходів.

Сказав, що боротьба з корупцією насамперед належить до компетенції правоохоронних органів. За його словами, цим займаються Національна поліція, СБУ, прокуратура та інші структури, тоді як депутати не мають відповідних повноважень.

— На мій погляд, ця програма ні в кого не перебуває на контролі. Виконання програми, я маю на увазі. Відповідно так до неї ставляться і депутати, — підсумував він.

Голова фракції «Європейська солідарність» Павло Алексєвич повідомив журналістці, що наразі проходить службу в ЗСУ, територіально знаходиться в Харківській області, а відтак не володіє ситуацією щодо виконання Антикорупційної програми повною мірою. Звіт, зізнається, також не бачив. Однак каже, що така програма місту потрібна.

Що думають про антикорупційну програму представники фракції «Свобода» у Рівненській міській раді дізнатися не вдалося. Керівник фракції Олег Осуховський нині служить у лавах Збройних сил України. На повідомлення журналістів у соцмережі він не відповів, хоча в цей же час дякував за привітання з днем народження.

Його колега Юрій Осіпчук не відповідав на дзвінки журналістки, а також не відповів на лист, надісланий йому на електронну пошту. Не став відповідати журналістам й інший «свободівець» — Володимир Валявка. Депутат прочитав повідомлення від журналістки однак проігнорував його.

Аналогічну обітницю мовчання витримав і секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян, який нині виконує обов’язки міського голови.

Посадовець і слухавки не взяв, і на повідомленні в телеграмі не відповів. Тож чому, на його думку, міська влада проігнорувала програму, і чи взаалі вона потрібна, на думку секретаря залишається лише здогадуватися. Не прокоментував очільник міста і той факт, що депутати не отримали висновки про виконання антикорупційної програми, які підготували експерти ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство»» та надіслали на його адресу.

Голова фракції «Рівне разом» Світлана Марчук, під час розмови з журналісткою повідомила, що перебуває в дорозі у відрядження й у неї поганий зв'язок. Однак на прохання дати коментар у месенджерах в зручний час також не відповіла.

За словами співавторки рівненської Антикорупційної програми Мирослави Примак, вона не розуміє позиції «антикорупційного відділу» щодо виконання програми та співпраці з громадськістю. За словами активістки, до неї жодного разу не зверталися за допомогою, і навіть не запросили до складу робочої групи, яка пише нову редакцію програми.

Щодо аналізу виконання попередньої програми, то на запити активістів чиновники здебільшого відповідали в одному стилі: «ведеться постійний моніторинг», «надається консультаційна допомога», «проводиться роз'яснювальна робота».

Але коли активісти просили навести конкретні приклади такої роботи — відповіді не отримали.

Один із характерних випадків: Відділ запобігання корупції звітував, що «регулярно моніторить рішення ради на корупціогенні норми». Коли активісти попросили показати результати такого моніторингу — конкретних прикладів не надали.

Висновок громадської організації: пасивність і формальний підхід з боку відповідальних осіб — головна причина невиконання програми. А сам Відділ запобігання корупції не зробив навіть обов'язкового — не провів повторного оцінювання корупційних ризиків у 2024 році та не підготував звіт про виконання програми після її завершення.

Що далі: нова програма на 2026–2028 роки

Термін дії програми завершився 31 грудня 2025 року. Зараз місто розробляє нову.

Громадські експерти просять депутатів врахувати результати аналізу і не переписувати одні й ті самі красиві слова у новий документ. Серед конкретних пропозицій:

• Нарешті прийняти «Політику закупівель» і контролювати її виконання.

• Запровадити реальні конкурси при призначенні керівників комунальних підприємств.

• Зобов'язати всіх депутатів публікувати списки близьких осіб.

• Транслювати всі без винятку засідання постійних комісій.

• Визначити вимірювані показники виконання — щоб не можна було звітувати словами без цифр.

Замість висновку

Рівненська міська рада три роки тому добровільно пообіцяла знижувати корупційні ризики. За оцінкою незалежних експертів, ці обіцянки здебільшого залишилися невиконаними — не через об'єктивні перешкоди, а через пасивність і небажання реально змінювати правила гри.

Чи зміниться щось із новою програмою — залежить від того, чи захочуть самі депутати і чиновники цих змін. А перевірити це зможемо лише через кілька років — якщо громадські організації знову знайдуть сили зробити таку перевірку.

Матеріал підготували в рамках реалізації проєкту ГО «Рівненський центр «Соціальне партнерство» “Розширення можливостей місцевих громад для реалізації антикорупційної політики ”, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy.