«Антикорупційне сафарі»: як «Четверта влада» показувала читачам результати своєї роботи (ФОТОРЕПОРТАЖ)
«Четверта влада» на честь свого 20-річчя запросила учасників своєї спільноти проїхати маршрутом своїх гучних історій — від кіосків біля «Сільпо» та Пагорба Слави до тенісного корту на Басовому Куті й сепараторів, на які з міського бюджету витратили понад 24 мільйони гривень.
Під час туру журналісти розповідали, що саме вони з’ясували у цих історіях і що змінилося після їхніх публікацій.
Кіоски з неіснуючою адресою
Перша зупинка — кіоски біля «Сільпо» на вулиці Київській.
Нагадаємо, 14 січня 2021 року підприємець Олександр Сачевчич отримав паспорти прив’язки тимчасових споруд на Київській — за підписом колишнього заступника начальника управління містобудування та архітектури Андрія Юркова — та у вересні того ж року почав зводити кіоски на місці скверу біля магазину «Сільпо».
За паспортом прив'язки кіосків мало бути 10, а насправді стало 14.
Вже у вересні 2022 року Олександр Сачевчич зареєстрував кіоски як торгово-офісні приміщення. Тобто тимчасові споруди стали нерухомістю. У реєстрі навіть була інформація про присвоєну адресу — Київська, 77 — та різні літери для кожного кіоску. Однак таку адресу Управління з питань містобудування та архітектури Рівненської міської ради не присвоювало. Земельну ділянку теж ніхто Сачевчичу не надавав.
У Рівненській міській раді спочатку обіцяли, що звернуться до Міністерства юстиції, щоб скасувати право власності, але цього не зробили.
18 вересня 2024 року матеріали кримінального провадження скерували до суду. Там справу обʼєднали зі схожою і наразі розглядає її колегія суддів Рівненського міського суду на чолі з головуючим суддею Дмитром Яковлєвим.
25 травня Рівненська міська рада повідомила, що власник кіосків біля «Сільпо» Олександр Сачевчич відкликав реєстрацію права власності на ці об’єкти.
У лютому 2025 року на сесії міські депутати затвердили проєкт землеустрою на відведення 23 соток під кіосками у постійне користування комунальному підприємству «Рівненський міський трест зеленого господарства».
Цільове призначення: для збереження, використання та відтворення зелених зон і зелених насаджень.
Вся історія скандальних кіосків у сквері за тегом: Кіоски біля «Сільпо»
Між 8 і 60 сотками: що відбувалося на Пагорбі Слави
Наступна зупинка — Пагорб Слави.
Це одне з найстаріших розслідувань «Четвертої влади», яке учасники туру згадували навіть понад десять років після його публікації. Для частини учасників туру ця історія стала нагадуванням про події, які вони вже давно забули, а для інших — справжнім відкриттям.
У 2008 році міська рада передала ППФ «Офіс-дизайн» 8,3 сотки землі для будівництва закладу громадського харчування. Але у 2014-му активісти і журналісти виявили за парканом значно більшу територію — близько 60 соток. Там проводили підготовчі до будівництва роботи, хоча паспорту будівництва та проекту виконання робіт не було.
Згодом історія дійшла до судів. Зокрема, виникла спроба через експертний висновок довести існування на цій території об’єкта незавершеного будівництва. Суд під час виїзду на місце цього об’єкта не знайшов, а рішення першої інстанції скасували.
Детальніше — Вищий госпсуд відмовив рівненському забудовнику в узаконенні неіснуючої будівлі у парку Слави
24 мільйони на сепаратори, які так і не запрацювали
За документами, які досліджувала «Четверта влада», за 4 сепаратори місто заплатило 24 мільйони 510 тисяч гривень. Вартість одного в середньому становила понад шість мільйонів гривень.
Журналісти також з’ясували, що обладнання, на яке витратили мільйони з міського бюджету, — два роки не працює за призначенням.
Тож питання у розслідуванні стосувалося не лише вартості сепараторів, а й того, чи отримала громада результат, за який заплатила.
Детальніше — Для Щасливого старалися: скільки переплатили за очисні споруди у Рівному, які за два роки так і не запрацювали
Як тенісний корт опинився у приватній власності
Четверта локація — берег Басівкутського водосховища.
Ця історія почалася з реєстрації права власності на спортивний майданчик маловідомою громадською організацією.
«Четверта влада» досліджувала, як об’єкт благоустрою площею 6,3 сотки опинився у приватній власності та які права на землю під ним виникли.
Нагадаємо, маловідома в Рівному громадська організація прагнула отримати в оренду на 49 років земельну ділянку біля Басового Кута. Без жодних аукціонів, бо на землі перед тим зареєстрували об’єкт нерухомого майна – тенісний корт площею шість соток та його огорожу.
Журналісти з'ясовували, хто стоїть за цією схемою та який стосунок до неї має бізнес-партнер виконувача обов’язків рівненського міського голови Віктора Шакирзяна.
В результаті — після кількох місяців зволікань — міська рада також звернулася до суду, вимагаючи скасувати реєстрацію права власності на тенісний корт та привести комунальну земельну ділянку у придатний для використання стан.
Детальніше — Тенісний корт як прикриття: на третину гектара на березі Басів кута претендують близькі до Шакирзяна люди
Між службовими квартирами та дорогими будинками
Остання локація — новобудова на вулиці Бориса Квашенка, де працівники Рівненської обласної прокуратури отримали службові квартири.
«Четверта влада» з’ясувала, як і хто передав працівникам прокуратури десять квартир. Журналісти також перевірили їхні декларації і виявили, що серед отримувачів були люди, які мали інше житло або майнові права на нерухомість.
Детальніше — Прокурори, які «не можуть жити на вулиці»: хто отримав службові квартири у Рівному
Навіщо «Четверта влада» показала читачам ці місця
Для когось із учасників «Антикорупційного сафарі» це був спосіб пригадати події, про які читали роками раніше. Для когось — можливість уперше дізнатися про них.
— Скажу, що як пересічна рівнянка, мені важко слідкувати за усім, що відбувається в місті. Про щось я знала, про щось забула, і дуже цікаво так для себе нагадати. І також почути від журналістів, від вашої команди, як ви робили загалом ці розслідування і як ви працювали, — ділиться враженнями від екскурсії учасниця спільноти «Четвертої влади» Тетяна.
Приблизно третина команди «Четвертої влади» нині — це молоді люди, які долучилися до редакції протягом останніх місяців, і для них це була можливість побачити місця, про які вони раніше знали лише з архівних матеріалів.
—Згадуєш ці всі розслідування, які робить «Четверта влада», наскільки вони корисні, наскільки вони інформують взагалі населення. Навіть те, що не хочуть чути. «Четверта влада» робить це для того, щоб це оприлюднювати, але самі емоції від цих подій — дуже негативні. Дуже боляче це все чути, бачити і розуміти, що, на жаль, в місті є єдине обʼєднання людей, яке з цим бореться і яке це все висвітлює, — зауважує учасниця спільноти «Четвертої влади» Катерина.
Для самої ж редакції важливо було показати, що за журналістським розслідуванням стоїть не лише текст на сайті, а конкретне місце, документи, люди і, в окремих випадках, зміни, які відбулися після публікації.
— Для нас було важливо провести цей день разом із читачами. Нам цінно бачити, що те, що ми робимо, важливе не лише для нас як редакції, а й для людей, які нас читають і підтримують. Ми хочемо гуртувати навколо «Четвертої влади» людей, які, як і ми, хочуть, щоб життя в наших громадах було більш справедливим, з меншим рівнем корупції, а наші міста — комфортнішими для людей, — резюмує директорка «Четвертої влади» Антоніна Торбіч.
«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для військових, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».
Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184
Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693
А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.
Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Прокоментуйте
Щоб залишити коментар необхідно увійти