Чи правомірно суд позбавив Олександра Третяка посади мера: аргументи правників

Рішення суду про позбавлення міського голови Рівного Олександра Третяка права обіймати посаду набуло всеукраїнського резонансу. Зокрема, правління «Асоціації міст України» вважає, що суддя Петро Денисюк «позбавив мешканців Рівного права вибору, що гарантоване Конституцією України». На думку самого Олександра Третяка, відбулося «знущання над правосуддям».

«Четверта влада» спробувала розібратися, наскільки справедливі ці закиди.

За премії та доплати

Як відомо, Олександра Третяка притягнули до відповідальності за премії та доплати керуючій справами міськвиконкому Марії Корнійчук. Під час виборів міського голови вона була спонсоркою його кампанії – внесла до кандидатського фонду 45 тисяч гривень.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало на міського голову протокол за частинами 1 і 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та дії в умовах реального конфлікту інтересів.

У суді, який розглядав протокол, прокурорка Тетяна Музичук просила стягнути з міського голови 6 тисяч 800 гривень штрафу – така санкція передбачена другою частиною статті 172-7 КУпАП.

Але 10 липня суддя Рівненського міського суду Петро Денисюк вирішив застосувати до Олександра Третяка не лише штраф, а й додаткове стягнення: міського голову позбавили права обіймати посади, пов’язані з виконанням функції держави або місцевого самоврядування, строком на рік. Якщо це рішення вступить у силу, то це означає, що Третяк втратить посаду міського голови.

Зокрема в постанові йдеться про те, що діяння міського голови вже були предметом судового розгляду за тією ж статтею:

«За результатами судового розгляду [було] ухвалено рішення про закриття провадження у справі на підставі закінчення строків накладення стягнення, що не реабілітує особу у вчиненні правопорушення та свідчить про неодноразове використання міським головою в приватних інтересах своїх службових повноважень».

Також у судовій постанові йдеться, що Олександр Третяк ухилявся від участі у розгляді справи з різних причин.

Загалом рішення про позбавлення права обіймати посади суд обґрунтовує так:

«Дії Олександра Третяка на посаді міського голови не спрямовані на захист публічних інтересів, і він не може відмовитись від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень».

«Асоціація міст України»: це наступ на місцеве самоврядування

12 липня на сайті «Асоціації міст України» з’явилася заява правління організації.

Як йдеться в заяві, суддя Петро Денисюк нібито «позбавив мешканців Рівного права вибору, що гарантоване Конституцією України».

На думку авторів заяви, «судові рішення за протоколами НАЗК за частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, максимальна санкція за якими передбачає штраф у розмірі 6 тисяч 800 гривень, не повинні усувати голів громад від виконання ними посадових обов’язків».

Правління «Асоціації міст України» вважає, що рішення стосовно пана Третяка «свідчить про системність наступу на місцеве самоврядування».

Також правління звернулося до Вищої ради правосуддя «про відсторонення від здійснення правосуддя тих осіб, які керуються особистими мотивами при розгляді справ і порушують своїми рішеннями конституційні права громадян України».

Нагадаємо, що випадок із рівненським міським головою не унікальний – аналогічне рішення про усунення від виконання обов’язків ухвалили стосовно міського голови Чернігова.

«Антикорупційний штаб»: рішення – у межах закону

Ухвалюючи рішення про позбавлення Третяка права обіймати посаду міського голови, суддя опирався на статтю 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Голова ГО «Антикорупційний штаб», юрист Сергій Миткалик переконаний, що рішення суду було ухвалено в межах закону:

«Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини Кодексу про адміністративні правопорушення.

Коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Суддя правий і з того погляду, що Третяк був в судовому засіданні, надав пояснення, а надалі брав участь захисник. Тим паче, що Третяка неодноразово належним чином повідомляли про дати судових засідань, однак міський голова ухилявся від участі у розгляді справи з різних причин.

Як причину неявки вказував, що 5 липня 2023 року не може бути присутнім у судовому засіданні у зв`язку з відрядженням до Києва. Разом із тим, у засобах масової інформації є статті з відео, що Третяк перебував у Рівному.

Можливо, у цьому разі позбавлення права обіймати посади є надмірним покаранням, враховуючи, що міський голова – це обрана посада.

Але якщо громадяни – прихильники міських голів – вважають, що це [покарання] надмірне, нам потрібно розпочинати дискусію про внесення змін до законодавства і змінювати санкції для виборних посад. Але тоді ці посади матимуть привілейоване становище в порівнянні з іншими».

Професор Києво-Могилянської академії: йдеться про певну колізію в законах

Професор факультету правничих наук Києво-Могилянської академії Микола Хавронюк вважає, що у випадку з виборними посадами йдеться про певну колізію в законах:

«Колізію можна вирішити через зміни до закону. Наприклад, дописати речення у статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення: “Це стягнення не застосовується до осіб, обраних на певну посаду у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України”.

Інший варіант, це якби у нас був поважний і сильний Верховний Суд, то він би міг запропонувати судам таку практику, що на виборні посади стаття 30 КУпАП не поширюється. Тут є проблема: справи про адміністративні правопорушення до Верховного Суду не доходять, оскільки КУпАП не передбачає можливості касаційного перегляду, а Верховний Суд якраз є касаційним судом.

Це питання (в межах області) міг би вирішити Рівненський апеляційний суд в межах розгляду апеляційної скарги. Але, знову ж, для цього йому треба бути справжнім, незалежним судом, не оглядатися на політичну владу. Чернігівському апеляційному суду також.

Через створення судової практики вирішити це питання не дає суддівська залежність, а через законодавчі механізми – депутатська залежність від позиції Офісу президента.

Нарешті, ще один варіант – звернутися до Конституційного Суду з конституційною скаргою. Цей шлях, хоч і більш-менш надійний, але тривалий – на декілька років. 

Правління Асоціації міст України навряд чи чогось доб’ється від Вищої ради правосуддя, оскільки слова в законі “призначається судом” дають судді, який призначив це стягнення, карт-бланш. Написано ж не “може бути призначене”, а “призначається”, тобто він зобов'язаний був. За що ж його [суддю] карати?»

«Центр протидії корупції»: це однобокий і дивний підхід

Начальниця юридичного відділу ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан має питання як до протоколу, який склало Національне агентство з питань запобігання корупції, так і до рішення суду:

«По-перше, внесок у виборчий фонд не міг бути подарунком, тому що на той момент Олександр Третяк ще не був міським головою. Історія про реальність конфлікту інтересів – теж сумнівна. Якби було хоч якесь обґрунтування  – свідки, пояснення, – що внесок був зроблений для того, щоб потім відшкодувати його преміями, можна було б говорити про конфлікт».

Пані Щербан підкреслює, що премії та доплати нараховувались не лише Марії Корнійчук, і жодних переваг, у порівнянні з іншими, вона не отримала:

«До всіх був застосований однаковий підхід. А це повноваження міського голови – виписувати премію і матеріальну допомогу».

Також, на думку Олени Щербан, суд належно не обґрунтував позбавлення права займати посади:

«За Кодексом про адміністративні правопорушення, це стягнення застосовується, якщо йдеться про грубі, серйозні порушення. А тут навіть ті порушення, на які посилається НАЗК, не є достатньо обґрунтованими. Це якийсь однобокий, дивний підхід.

Рішення по чернігівському міському голові, на мій погляд, так само недостатньо обґрунтоване. Прикро, якщо антикорупційні органи стають засобом впливу на місцеве самоврядування».

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»