«Прості бурштинщики»: як свідчили у Рівному обвинувачені в підпалі редакції, у вбивстві і готуванні до замаху на вбивство

Раніше судимі Леонід Могилов (ліворуч) та Анатолій Рикунов ризикують знову на довго потрапити в тюрму. Тому роблять усе можливе, щоб цього не сталося
Джерело
Фото «Четвертої влади»

Ми нікого не вбивали, не готували вбивства і нічого не підпалювали – усе вигадали садисти-поліцейські. Це лейтмотив показів двох кримінальників із Києва, яких у 2018 році затримали через підозри в готуванні вбивства, вбивстві й підпалі редакції «Четвертої влади».

У цій публікації читайте, якими аргументами обвинувачувані намагаються переконати суддів у своїй непричетності до всього, що їм інкримінують.

Могилов: тільки бурштин – і більш нічого

Імовірні підпалювачі редакції Леонід Могилов й Анатолій Рикунов товаришують. За версією слідства, перший чатував на вході у двір, поки другий підпалював.

Це вигоріла тоді кімната на першому поверсі редакції. На щастя, ніхто фізично не постраждав. А за пів року її відновили – завдяки підтримці читачів, колег, партнерів і друзів

Обидва чоловіки на суді кажуть, що у Рівне з Києва приїхали для ведення нелегального бізнесу: скуповувати й перепродувати бурштин.

Леонід Могилов (ліворуч) та Анатолій Рикунов під час засідання 1 червня 2022 року

Зі слів Могилова, він «регулярно займався бурштином» з лютого 2015 року, «чим в основному й заробляв на життя».

Із чоловіками, яких правоохоронці вважають імовірними організаторами підпалу, познайомився «для допомоги в бурштиновому перекупництві».

Справу імовірних організаторів підпалу, Володимира Шевчука на прізвисько Вова Большой та Ігоря Мокринського на прізвисько Мокрий, суд розглядає окремо. Крім організації підпалу, їм та ще одному чоловіку на ім’я Володимир Соловйов інкримінуються готування до вбивства.

Чоловіки, яких правоохоронці вважають злочинним угрупованням, що організовувало виконання різних кримінальних замовлень (зліва направо): Володимир Шевчук, Ігор Мокринський та Володимир Соловйов. Фото поліції

Леонід Могилов розповів, що вранці 17 липня 2018 року вони з Рикуновим були в Рівному і збиралися їхати до Києва. Коли сіли у власне авто, їх «безпідставно» затримали КОРДівці (Корпус оперативно-раптової дії – підрозділ поліції особливого призначення, – ред).

У машині виявили гранату, пістолет із глушником і гроші. Прокурор Олександр Козинний пізніше згадує про боєприпаси. Могилов перепитує, чому «не знайшли 20 кілограмів бурштину», натякаючи, що правоохоронці забрали їх собі. Під час свого виступу Могилов на випередження питань про зброю говорить:

– З приводу зброї хочу сказати, що у Сарненському районі Рівненської області, особливо у бурштинщиків, у всіх є зброя. І я для своєї самооборони купив собі травматичний пістолет. У бурштинщиків у Сарнах.

Леонід Могилов (стоїть) усією поставою намагався передати своє обурення висунутими звинуваченнями і довести свою невинуватість

Під час свого виступу і відповідаючи на питання прокурора й потерпілої, заступниці керівника «Четвертої влади» Антоніни Торбіч, Леонід Могилов грамотно говорить російською мовою, голосно, впевнено й без запинок.

Його розповідь чітка і послідовна, помітно, що добре підготовлена: наводить дати, марки й колір авто, кількість людей у поліційному супроводі, куди його возили, де і скільки часу він перебував і що з ним там робили.

Антоніна Торбіч слухає Леоніда Могилова. Той відповідає на її уточнюючі питання щодо підпалу редакції

Схоже, Леонід Могилов наче вивчив усе напам’ять. Зовсім інакше виступав його товариш Анатолій Рикунов.

Рикунов дублює Могилова і заперечує вбивство

Анатолій Рикунов свою розповідь хотів читати з листочків. У руках тримав два аркуші формату А-4, списані з обох боків.

Анатолій Рикунов мав заготовлений конспект своїх показів

Прокурор заперечив читання: мовляв, обвинувачені можуть користуватися записами під час допиту, лише коли їхні «покази потребують спеціальних знань, які не можна втримати в голові». Адвокат Рикунова сказав, що обвинувачені мають право користуватися нотатками.

Чоловік на фото ліворуч – прокурор Олександр Козинний. У центрі – суддівська колегія: Оксана Крижова (ліворуч), Наталія Діонісьєва й Дмитро Яковлєв

Головуюча суддя Наталія Діонісьєва підтримала прокурора, бо за об’ємом списані аркуші нагадували не нотатки, а конспект. Між нею і Рикуновим відбувся діалог:

Рикунов: – Я буду дивитися числа, бо я не помню це врем’я.

Суддя: – А як писали, то помнили?

Рикунов: – Ну канєшно.

Суддя: – Хто вам це записав?

Рикунов: – У камері писав.

Суддя: – То що – в камері пам’ятали, а в суді забули? Чи що?

Рикунов: – Так я ж можу упустити, поки буду розказувати, я ж на нєрвах зараз.

Суддя: – Нічого страшного. Питання вам захисник задасть, якщо ви щось упустите. Показання будете давати? То давайте.

Анатолій Рикунов говорив суржиком, потім перейшов на російську мову. Повільно, з тривалими паузами і менш послідовно, ніж Могилов. Часто зітхав, розводив руками і повертався до несказаних моментів, бо щось пригадав. Теж говорив про участь у бурштиновому бізнесі, але мало.

Анатолій Рикунов під час однієї з пауз у дачі показів

– 16 липня приїхали в місто Рівне з моїм другом Могиловим. У 5 часов це було, потому шо врем’я я не помню. Ну щоб договориться по поводу янтаря. Зустрілися з Мокринським – він нам у пакеті передав образци янтаря, – повільно почав Рикунов.

Зі слів Рикунова, бурштину було 20 кілограмів. Бурштин лежав у багажнику їхнього авто разом із яблуками в дорогу. Під час розповіді про затримання знову згадує про каміння, але що бурштин був уже в сумці, і натякає на його зникнення під час затримання чоловіків.

Частина розповіді Рикунова стосувалася вбивства рівнянина Андрія, яке сталося в обідню пору 18 травня 2018 року на вулиці Набережній і яке теж інкримінують Рикунову.

Мамі вбитого Людмилі Тимочко Рикунов сказав, що не знайомий з її сином, що у слідчому ізоляторі інший затриманий йому розповів, наче Андрія убив через конфлікт азербайджанець. Що вбивця втік у свою країну, а це вбивство хочуть приписати йому, Рикунову. Бо за його плечима вже було вбивство. Рикунов каже, що і тоді воно було випадковим:

– Це був збройний напад, ми людині закрили рота і він задохнувся. Ніхто і нікого не збирався вбивати. Так получилось. Більше в мене вбивств не було, – пояснює Рикунов.

«А я нічого не підпалював» 

І Могилов, і Рикунов намагаються переконати суддівську колегію: вони не винні ні у вбивстві рівнянина Андрія, ні у підготовці вбивства на замовлення. І редакцію «Четвертої влади» теж не підпалювали.

– Це все (тобто первинні покази, що в матеріалах провадження – ред.) було під диктування поліції: вони говорили, що, як і коли треба зробити, – каже Леонід Могилов.

За словами обвинувачених, поліцейські «вибили» з них первинні покази. Бо поліції конче треба ув’язнити Володимира Шевчука, Ігоря Мокринського та Володимира Соловйова (у Могилова і Рикунова з ними спільні адвокати, – ред.).

– Ми повинні були показати, що ці люди на фотографіях із помітками – замовники по «Четвертій владі». І я так говорив, бо вірив, що через два місяці піду під домашній арешт, а потім буду свідком, – розповідає Рикунов.

З його слів виходить, що після затримання його возили по різних місцях у місті, зокрема й до офісу «Четвертої влади».

– Вони мені показали оце журналістське розслідування, дім. Пояснили приміщення і що там знаходиться. Показали, як я заходив у двір, посмикав паркан. Пояснили мені все, як повинно було бути: у цьому домі був підпал, ви його зробили. А я нічого не підпалював, – каже Рикунов.

– Цієї ж ночі мене вивезли в місто, возили і показували, і говорили, що я завтра повинен сказати на слідстві слідчому, прокурору. І адвокату, якого вони повинні надати, – скаржиться Могилов.

– На одній із зупинок мене вивели з авто і повели через дорогу… Зупинили біля будівлі у приватному секторі, і той, хто мене бив і душив, сказав, що отут ми з Рикуновим 22 лютого 2018-го здійснили підпал, що цей будинок – офіс незалежної агенції «Четверта влада». І сказали, що тут фіртка, електрозамок.

Сказали: ти стояв тут, Рикунов пішов туди. Далі був паркан і що в темну частину доби господарі спускають з ланцюга собаку. Щоб усе це я вранці повторив на слідстві чи тим поліцейським, які будуть зі мною працювати, – розповідає Могилов.

Дивіться також: Підпалювач редакції рівненських журналістів розповів як він це робив

Звинувачують поліцейських

Могилов обурений і називає правоохоронців садистами. Нібито під час затримання й потім поліцейські били його у живіт і по голові, для шантажу вклали в руку гранату.

Возили в лісопосадку під Рівним, де нібито для них із Рикуновим «вже заготовлені дві ями». Там Могилова теж один раз вдарили – «металічним предметом» у спину. У відділку його нібито душили, прив’язували до стільця й били півторалітровою пляшкою газованки, а на базі КОРДу – душили подушкою на ліжку і били руками в рукавичках.

Рикунов розповідає, що поліцейські його шантажували (вклали у руку пістолет), погрожували насильством, а в підрозділі КОРД – душили подушкою.

– Ввечері (у день затримання – ред.) приїхали до підрозділу КОРД. Там пояснили: затримання як такого не було, ми зараз не зафіксовані і, якщо не будемо співпрацювати, то з нами може трапитися нещасний випадок. Будемо десь у лісопосадці, спишуть на бандитські розбірки, – каже Рикунов.

Чоловіки нібито мали оговорити себе і вказати на Шевчука, Мокринського і Соловйова як організаторів злочинів в обмін на статус свідків у кримінальній справі.

Далі відбути два місяці затриманими і вийти з ізолятора під домашній арешт. Але цього не сталося, тож Могилов і Рикунов змінили свої свідчення. Кажуть, нині не відчувають загрози своїм життям, тому намагаються переконати суддів: вони лише «бурштинщики», а поліцейські все підтасували.

Коли прокурор запитував їх обох, чи скаржилися вони кудись на дії поліцейських, чоловіки відповідали по-різному. Могилов сказав: побої не фіксували, але заяви він спочатку писав, проте їх проігнорували, пояснивши йому, що у всьому розбереться суд. Потім нікуди не скаржився, бо не бачив сенсу.

Рикунов «подав заяву, що первинні покази не брати до уваги, бо вони були взяті шантажем обіцянками». А щодо «недозволених методів слідства й дізнання» не скаржився, бо його «так не били», як Могилова.

Адвокати обрали дискредитацію правоохоронців

Захищають обвинувачених адвокати Олег Головчак (брат судді Рівненського міського суду Мар'яна Головчака) і Юрій Дремлюга (чинний депутат Рівненської райради від партії «Голос»). Перший представляє інтереси Леоніда Могилова, другий – Анатолія Рикунова.

Адвокати обвинувачених: підпирає голову рукою Олег Головчак, поряд з ним – Юрій Дремлюга

Олег Головчак також захищає обвинувачених в організації підпалу редакції та в організації готування до замовного вбивства.

Адвокати обвинувачених Олег Головчак і Юрій Дремлюга питали їх переважно про процесуальні моменти на кшталт, чи складали протокол про затримання або коли надали адвокатів. Відповіді Могилова й Рикунова мали показати порушення з боку правоохоронців.

Юрій Дремлюга ставить уточнюючі запитання своєму підзахисному Анатолію Рикунову

Багато питань були навідними.

Наприклад: «А коли працівники поліції надавали документи підписувати, які фотографії вони вам показували? Щоб ви вказували на цих людей?». Або «При затриманні вас били?». Було й таке: «Чи правильно я зрозумів вашу позицію, що всі ці покази і всі слідчі дії, які приймалися за вашої участі, здійснювалися під тиском правоохоронних органів, шантажем чи погрозами насильством?».

Могилов і Рикунов, відповідаючи, знову розказували про поганих поліцейських і свою невинуватість. Могилов для підсилення ефекту прокричав:

– Я не винен! Я цього не робив! У мене є інші способи заробити гроші, не приносячи біди людям.

Тримання під вартою продовжили

Прокурор клопотав, щоб обвинувачених залишили під вартою, щоб вони не змогли впливати на свідків та потерпілих і тому що «покази обвинувачених суттєво відрізняються від матеріалів кримінального провадження».

Обвинувачені й їхні адвокати протестують і просять про домашній арешт. Проте судді залишають обох чоловіків під вартою.

Наступне засідання у справі Леоніда Могилова й Анатолія Рикунова призначили на 11 годину 30 хвилин 7 липня. Має бути допит потерпілих.

«Сьогодні він буде добре гавкати на суді»

Після засідання журналістка розпитала потерпілих про їхні враження від почутого на засіданні.

Мама вбитого рівнянина Андрія Людмила Тимочко:

– Я сьогодні стою в коридорі, чекаю це судове засідання. Поряд стоять два ці адвокати і розмовляють між собою. Каже один: «я вчора був у камері, там добре свого накрутив, сьогодні він буде добре гавкати на суді». Ну, вони ж бесіди з ними проводять, добре готують перед судом.

Людмила Тимочко каже: в її покійного сина залишилися дві малолітні доньки, «які вже ніколи не бачитимуть свого батька». А Рикунов обвинувачений в убивстві їхнього батька, бо той заступився за двох дівчат у конфліктній ситуації в кафе, де всі того дня відпочивали.

Заступниця керівника «Четвертої влади» Антоніна Торбіч дивується розповідям Могилова й Рикунова, бо, каже, під час слідчого експерименту Рикунов «досить щиро поводився, згадував усі деталі. Його ніхто не підводив до питань тоді, він сам все показував і розповідав».

–  Мені видається, що перед засіданням вони з адвокатом добре продивилися відео слідчого експерименту, що там відбувалося. Зараз він просто вигадує, що все це підмовила його поліція. Але історія не в’яжеться, бо я не бачу жодної причини, чому б поліція мала вигадувати, що він двічі потрапляв у наш двір, але перший раз йому завадила собака, – каже Антоніна.

Головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч не вважає зміну показів обвинувачених дивиною.

– При нашому законодавстві обвинувачений може в суді брехати, захищаючи себе. Їх варіант (вироку – ред.) – вони сядуть на дуже довго або назавжди. Звісно, вони будуть робити все, щоб викрутитися. Але видно, що плутаються в показах, – каже редактор.

Володимир Торбіч більше довіряє розповіді Рикунова під час слідчого експерименту. Бо Рикунов був тоді «більш щирий, ніж сьогодні, все детально і природньо розказував і показував, очевидно не розуміючи, що підпал майна журналістів у зв'язку з їхньою професійною діяльністю – тяжкий злочин, за який можна отримати 10 років тюрми».

Раніше судимі Леонід Могилов і Анатолій Рикунов не вперше заперечують свої первинні покази і називають їх надуманими. Вони роблять це з початку 2019 року.

Відколи адвокат Олег Головчак наполягає на невинуватості усіх чотирьох фігурантів епізоду про підпал редакції «Четвертої влади»: і ймовірних виконавців, і ймовірних організаторів.

Правоохоронці відреагували на скарги затриманих і провели судово-психологічні експертизи. Дослідження усіх протоколів допитів, слідчих експериментів і відеозаписів слідчих дій показало відсутність тиску на фігурантів справи.

Керівники редакції припускають: напад пов’язаний із публікаціями й розслідуваннями про незаконну забудову на берегах рівненського водосховища Басів Кут.

Зокрема, на початку лютого 2018 року «Четверта влада» опублікувала перше відео про забудовані озерні береги, зроблене за допомогою квадрокоптера і анонсувало другу частину розслідування, про більш заможні будинки і незаконний котлован навпроти пляжу.

Після анонсування другої частини розслідування про забудову басівкутських берегів у ніч на 17 лютого невідомі викрали сервери, де зберігалися сайт «Четвертої влади» і резервні копії його матеріалів. А 22 лютого редакцію підпалили.

Правоохоронці вважають: для залякування. Замовників підпалу не встановили, а викрадачів серверів не знайшли.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте