Обвинуваченого в підпалі редакції «Четвертої влади» випустили під домашній арешт в орендовану квартиру

22 лютого 2018 року невідомий чоловік підпалив редакцію «Четвертої влади», попередньо розливши займисту речовину, яку приніс із собою в бутлях. Пізніше виявилося, що діяв він не один.

17 липня 2018-го поліція затримала ймовірних нападників: раніше судимих киян Анатолія Рикунова і Леоніда Могилова. Органи правопорядку пов’язують з ними й рівнянина Володимира Соловйова, який нібито давав їм вказівки. До того ж, як заявили тоді в поліції, ці чоловіки готувалися до замовного вбивства рівнянина.

Судити їх почали з січня 2019-го. З вересня 2019-го судять і обвинувачених в організації згаданих злочинів: рівнян Володимира Шевчука, на прізвисько Вова Большой, та Ігоря Мокринського, на прізвисько Мокрий.

Справи розглядають у Рівненському міському суді дві суддівські колегії. Вже сім років.

Розповідаємо, як рухається їхній розгляд, про невдалі спроби міських суддів позбутися справи ймовірних організаторів та як так сталося, що кримінальника зі стажем Леоніда Могилова випустили під цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслету – у звичайну квартиру рівненської багатоповерхівки.

Ймовірні організатори підпалу – під особистим зобов’язанням

Як у 2021 році запобіжний захід обвинуваченим змінювався від цілодобового до нічного домашнього арешту, ми описали в публікації «Рівненські кримінальники Большой і Мокрий хочуть, щоб їх відпустили під чесне слово».

На той час справу Шевчука-Мокринського розглядала колегія суддів Миколи Бердія (головував), Оксани Крижової та Наталії Діонісьєвої. 

У лютому 2022 року згадана колегія змінила запобіжний захід двом обвинуваченим з нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання. Відтоді Володимир Шевчук та Ігор Мокринський фактично вільні, але мають здати свої закордонні паспорти в органи правопорядку, бути на всіх засіданнях, не спілкуватися з потерпілими й свідками у справі.

У 2023-му суд не приймав у справі ніяких судових ухвал. Що того року відбувалося на засіданнях, ми запитали в судді-спікерки Рівненського міського суду Олени Першко. Але нинішній голова колегії Євген Сидорук, до якого за інформацією звернулася спікерка, за її словами, нічого їй про цей період не розповів.

Судді хотіли віддати справу: звернення в апеляцію і самовідводи

За 2024 рік у справі ймовірних організаторів в судовому реєстрі є лише дві ухвали. І вони пов’язані з перетасуванням суддів у колегії, а не з розглядом по суті.

Станом на квітень 2024-го колегія складалася вже з суддів Наталії Діонісьєвої (головувала), Оксани Крижової і Наталії Гордійчук. Склад змінився, ймовірно, тому, що суддя Микола Бердій міг готуватися до відставки: 14 травня того року Вища рада правосуддя звільнила його з посади за його власною заявою, а 22 травня Миколу Бердія виключили зі штату Рівненського міського суду. Приблизно з цього періоду й почалися проблеми із суддями у справі.

У червні 2024-го Рівненський апеляційний суд не задовільнив прохання голови Рівненського міського суду Петра Денисюка передати матеріали справи Шевчука й Мокринського в інший суд. Прохання Денисюка ґрунтувалося на тому, що серед дев’ятнадцяти міських суддів бракувало таких, що мають кримінальну спеціалізацію і можуть цю справу розглядати.

Апеляційні судді відмовили міським, бо не побачили в обґрунтуванні, що «у цьому суді вичерпані всі можливості для формування складу колегії». На їхню думку, кримінальна спеціалізація не обов’язкова.

З грудня 2024-го по приблизно серпень 2025-го склад суддівської колегії постійно змінювався, а справа по суті не розглядалася. Члени колегії по одному подавали самовідводи, справа поверталася в канцелярію для пошуку заміни, потім призначали засідання, на якому знову хтось подавав самовідвід.

Після більш ніж пів року невдалих спроб сформувати сталу колегію міський суд вдруге – і невдало – спробував добитися в апеляції перенесення справи до іншого суду в області. 15 серпня 2025 року апеляція знову послалася на необов’язковість кримінальної спеціалізації і зауважила, що в міському суді працює вже 22 судді. 

Ми запитали у речниці Рівненської обласної прокуратури Оксани Жужельської, чи бачить прокуратура у суддівських самовідводах ознаки ймовірного затягування розгляду справи.

– Самовідводи заявлялись відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, про що виносилися окремі ухвали. Ми не даємо власної оцінки ходу судового розгляду. Водночас прокурор неодноразово готував листи на ім’я голови суду щодо дотримання розумних строків судового розгляду в обох кримінальних провадженнях, – відповіла Оксана Жужельська, маючи на увазі і справу обвинувачених у виконанні підпалу.

Будуть вирішувати, чи починати розгляд спочатку

За інформацією із сайту «Судова влади України» та зі слів судді-спікерки Олени Першко, з вересня 2025 року колегія у справі ймовірних організаторів підпалу складається з суддів Євгена Сидорука (головує), Оксани Крижової та Олега Костюка. 

Як пояснив спікерці Євген Сидорук, тепер, після його призначення головою колегії 30 вересня, треба вирішити: починати судовий розгляд спочатку чи продовжувати з моменту, на якому спинилися. Такі вимоги статті 319 Кримінального процесуального кодексу. Вирішуватимуть це на засіданні 3 березня 2026 року.

На чому спинилися, Євген Сидорук судді-спікерці, за її словами, не уточнив. Повідомив лише, що відколи він у цій справі головує, засідання не відбувалися. 

– Він каже, там були або заяви учасників справи про відкладення, або мінування, або тривога припадала, – переказує слова Сидорука Олена Першко.

Це підтверджує і речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська. До причин додала ще відсутність електрики в суді. З її слів, розгляд справи Шевчука-Мокринського досі перебуває на етапі підготовчого судового засідання. Самі ж засідання призначаються один-два рази на місяць.

Справа ймовірних паліїв — на етапі вивчення доказів

Тим часом у розгляді справи щодо ймовірних паліїв редакції «Четвертої влади» Леоніда Могилова й Анатолія Рикунова та рівнянина Володимира Соловйова склад колегії не змінювався. До неї входять Наталія Діонісьєва (головує), Оксана Крижова й Дмитро Яковлєв.

З судової ухвали від 19 січня 2026 року зрозуміло, що суд уже досліджує матеріали кримінального провадження. Це підтвердила й суддя-спікерка Олена Першко: «У справі допитані потерпілі й обвинувачені. Наразі (розгляд. – Авт.) на стадії дослідження доказів».

– Допитані троє обвинувачених. Вину не визнають. Наразі триває стадія дослідження письмових доказів. Свідків, згідно з порядком дослідження доказів, ще не допитували, – доповнила інформацію речниця прокуратури Оксана Жужельська.

За словами Оксани Жужельської, не допитана і потерпіла – проєктна менеджерка і заступниця головного редактора «Четвертої влади» Антоніна Торбіч, бо не з’явилася на виклик суду.

Антоніна Торбіч пояснила: «Деякий час була за кордоном. Очевидно, засідання були в цей час. А так, загалом, я стомлена тривалістю розгляду цієї справи і, не почуваючи себе в ресурсі, не стежила за її розглядом. На мою думку, судова система, принаймні щодо тяжких і особливо тяжких злочинів, має працювати швидше і ефективніше. Бо виходить так, що окрім самої травми від злочину вже сім років я маю щомісяця витрачати час на суд і щоразу бачити цих кримінальників. Таке враження, що я не потерпіла, а покарана».

Водночас у грудні 2025-го прокурор у справі пояснював суддям Рівненського апеляційного суду: «...Тривалість розгляду справи викликана неявкою адвокатів,.. що призводить до відкладення судових засідань та унеможливлення розгляду справи по суті у розумні строки». В ухвалі за цим засіданням написано, що сторона захисту зауваження прокурора не спростувала.

Адвокатка домоглася домашнього арешту для Могилова

Із ухвал 2025 року на сайті Судової влади ми з’ясували, що захищати інтереси Леоніда Могилова взялася рівненська адвокатка Катерина Воронюк. Вже у липні вона попросила суддів випустити його з СІЗО під особисте зобов’язання. Їй відмовили.

З серпня по грудень 2025 року Катерина Воронюк оскаржувала в Рівненському апеляційному суді кожну ухвалу Рівненського міського суду про тримання під вартою Могилова. Загалом чотири рази – приблизно раз на місяць.

19 січня 2026-го міські судді таки відпустили Леоніда Могилова зі слідчого ізолятора під цілодобовий домашній арешт з обов’язком носити електронний браслет, не відлучатися з місця проживання, прибувати до суду за першою вимогою, утримуватися від спілкування з потерпілими й свідками.

Його товариша Анатолія Рикунова залишили під вартою у слідчому ізоляторі. Можливо, тому, що у 2021 році його у Києві засудили до 15 років позбавлення волі за зґвалтування дитини.

Третій обвинувачений у цьому кримінальному провадженні, Володимир Соловйов, вийшов на волю під заставу ще у 2019 році.

Ми перепитали в Оксани Жужельської про домашній арешт Леоніда Могилова. З її слів, рішення про пом’якшення запобіжного заходу не підлягає оскарженню. Так, прокурор клопотав проти цього, але «суд прийняв доводи сторони захисту, вивчивши матеріали, в тому числі і про місце перебування обвинуваченого під час домашнього арешту».

Де, як і з ким житиме під домашнім арештом «розсудливий» Леонід Могилов

«...Зарекомендував себе добре, …правила внутрішнього розпорядку виконує, …заохочень та стягнень не має, у відношенні до персоналу… поводить себе ввічливо та коректно, не піддається емоціям, не довіряє раптовим бажанням, планує свої дії та серйозно відноситься до ухвалення рішень…

Доброзичливий, розсудливий та обачний, підтримує дружні стосунки зі співкамерниками, конфліктних ситуацій не створює», – це уривок із характеристики Леоніда Могилова, яку його адвокатка Катерина Воронюк взяла в Рівненському слідчому ізоляторі й принесла до суду як аргумент проти тримання під вартою. 

Уривок – з ухвали Рівненського апеляційного суду від 7 серпня 2025 року, коли адвокатка вперше оскаржила рішення міських суддів.

Як виходить із цієї ухвали, для перебування під домашнім арештом Леонід Могилов нібито підготувався: під договір орендував приміщення в квартирі у Рівному. З ухвали від 11 вересня 2025 року зрозуміло, що договір уклали ще 13 липня і що її власник не проти квартиранта, якого обвинувачують у злочині, й відвідин поліції для нагляду. Квартира – в багатоповерхівці одного зі спальних районів міста.

З ухвали від 30 жовтня 2025 року ми дізналися, що у тій квартирі вже проживають три обвинувачені в інших кримінальних провадженнях – теж під цілодобовим домашнім арештом.

Забезпечувати Могилова «продуктами першої необхідності» зобов’язалися християни-п’ятидесятники з церкви «Молодіжна». Ця інформація – зі згаданих ухвал.

Ми хотіли поспілкуватися з Катериною Воронюк.

– Я не можу, відповідно до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», нічого повідомляти у цьому провадженні. Власник вашого ЗМІ є потерпілим у цьому провадженні, то по-перше. А по-друге, мене мій клієнт не уповноважував на коментарі пресі. Тому вибачайте, – відписала у месенджері адвокатка.

Нагадаємо, Леонід Могилов у 1995 році був засуджений на 15 років (достроково звільнений) за співучасть в умисному вбивстві з корисливих мотивів двох чи більше осіб та за розбій вчинений групою осіб. А в 2014-му році він знову притягувався до кримінальної відповідальності за розбій вчинений групою осіб. Тож офіційно це його третя кримінальна справа.

Чому Могилова відпустили з-під варти: позиція суддів

Судді Рівненського апеляційного суду відмовляли Катерині Воронюк, зокрема керуючись наступними аргументами.

Перший. Вважали рішення міських суддів законним, обґрунтованим та вмотивованим, а підстав для обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу не бачили.

Другий. Вважали, що укладений договір оренди «не може бути запорукою.., що …обвинувачений буде дотримуватися покладених на нього процесуальних обов`язків, а позитивна характеристика може лише свідчити про… процес його перевиховування, однак самостійно не може слугувати гарантією виправлення засудженого».

Третій. Вважали, що «міцні соціальні зв’язки, позитивна характеристика з установи попереднього ув`язнення» «не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі та недопущенні перешкоджанню цьому».

Проте був нюанс. На той час Леонід Могилов перебував у слідчому ізоляторі сьомий рік. Скаржився на бездіяльність суддів і просив відпустити його під домашній арешт.

Тому апеляційні судді ніби зверталися до міських колег: «застосування запобіжного заходу не повинно бути «очікуванням обвинувального вироку», а «місцевий суд зобов`язаний перевірити можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу». Інакше це буде порушенням права на справедливий суд (стаття 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»).

Судді Рівненського міського суду, зваживши на позитивну характеристику з ізолятора, хорошу процесуальну поведінку Леоніда Могилова і, ймовірно, на позицію колег з апеляції, вирішили: «Хоча ризики, встановлені попередніми судовими рішеннями, дотепер продовжують існувати, втім ризик переховування від суду та ризик впливу на свідків зменшилися».

Ми перепитали в речниці прокуратури Оксани Жужельської, чи високі, на думку прокуратури, ризики для потерпілих і свідків від того, що Могилов не під вартою.

– Цілодобовий домашній арешт наразі запобігає ризикам впливу на потерпілих і свідків, – відповіла речниця.

Наступне судове засідання у справі ймовірних підпалювачів редакції «Четвертої влади» призначене на 16 березня 2026 року.

Лишилося ще приблизно сім років для притягнення до відповідальності

Терміни притягнення до відповідальності в обох кримінальних провадженнях – п’ятнадцять років, повідомили в Рівненській обласній прокуратурі. Термін цей обчислюється із дня вчинення правопорушення.

Редакцію підпалили 22 лютого 2018-го. В травні 2018-го застрелили на Набережній рівнянина Андрія Пуліка. Прокуратура обвинувачує Анатолія Рикунова у цьому вбивстві. Ще один злочин, в якому обвинувачують усіх названих – готування до вбивства, якому запобігла поліція, влаштувавши інсценування – у липні 2018-го.

Таким чином для обвинувачених в обох кримінальних провадженнях: Анатолія Рикунова, Леоніда Могилова, Володимира Шевчука, Ігоря Мокринського й Володимира Соловйова – термін притягнення до відповідальності сплине орієнтовно в лютому-липні 2033 року.

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку посильну для вас суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.