Як написати запит на доступ до публічної інформації: запитати про гроші, майно, обов'язки влади

Найпростіше запит відсилати електронною поштою
Джерело
«Четверта влада», Володимир Торбіч

До редакції «Четвертої влади» часто звертаються читачі з проханням дізнатися інформацію про зарплати посадовців, про отримані і витрачені не зрозуміло на що гроші, або про отриману гуманітарну допомогу, яка невідомо куди поділася.

Ми фізично не встигаємо братися все з'ясовувати. Тож у цій публікації даємо інструкцію, яка допоможе вам правильно скласти інформаційний запит і оскаржити відмову у наданні інформації.

Дивіться також: 100 запитів мерам порушникам

Що таке інформаційний запит

Інформаційний запит – це прохання будь-якої людини (для цього не треба бути журналістом) надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні розпорядника інформації.

Публічна інформація – це задокументована інформація, що була отримана або створена в процесі виконання посадовцями своїх обов'язків, або яка знаходиться у володінні посадових осіб. Простіше кажучи: це всі письмові і електронні документи, аудіо, відеозаписи з інформацією.

Закон, який це визначає, називається законом «Про доступ до публічної інформації». А норма, яка карає за порушення цього закону – частини 1 та 2 статті 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення: порушення права на інформацію.

Дивіться також: Правопорушник: мер Дубна має заплатити штраф за те, що приховав інформацію про зарплату

Про що можна запитувати

Юристка проєкту «Тисни» Bihus.Info Єлизавета Середіна пояснює, що кожен має право знати на що витрачаються кошти з державного чи то з місцевих бюджетів, тобто кошти платників податків.

Окрім цього можна запитувати:

► Все про державне або комунальне майно.

► Прізвища, імена, по-батькові людей та назви організацій чи фірм, які отримали бюджетні кошти або майно.

► Майже всю інформацію в майнових деклараціях посадовців.

► Іншу інформацію, яка становить суспільний інтерес.

Суспільний інтерес до інформації, згідно з духом Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів – це турбота громадян про управління державними справами, що, зокрема, гарантовано і статтею 38 Конституції України.

Детальне пояснення суспільного інтересу читайте в матеріалі Центру демократії та верховенства права.

Якщо надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, вам можуть відмовити у наданні, але відмова має бути аргументованою.

Також можуть відмовити якщо публічна інформація з обмеженим доступом: таємна (наприклад, військова таємниця), конфіденційна (номер паспорта чи точна адреса посадовця), службова (різні службові записки, які ще не стали офіційним документом).

Але обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо в документі є конфіденційна інформація – її мають заретушувати і надати документ.

Багато інформації розпорядники зобов'язані оприлюднювати на своїх сайтах. Але на практиці з цим проблеми.

Дивіться також: Вищий адмінсуд визнав протиправним приховування мером Рівного доходів членів сімей

У кого можна запитувати

Запитувати можна у розпорядників інформації. А розпорядники це:

► органи державної влади;

► органи місцевого самоврядування;

► всі структури, які отримують кошти з бюджету (стосовно цих коштів);

► суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку: ЖЕКи, водоканали, енергетичні та газові компанії тощо.

► ті, хто виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків): школи, університети, лікарні, комінальні підприємства тощо;

► ті, хто володіє інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

► ті, хто володіє інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян (наприклад хімічні заводи);

► ті, хто володіє іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (що таке цей інтерес дивіться вище за посиланням).

Якщо ви не знаєте точно хто володіє інформацією, яка вас цікавить – надішліть її у найближчу державну адміністрацію або у місцевий виконавчий комітет чи голові громади.

Якщо в них такої інформації немає, то закон їх зобов'язує переслати ваш запит тому, хто володіє цією інформацією або мав би володіти.

Дивіться також: Державне бюро розслідувань протиправно приховує біографію та зарплати працівників, – рішення суду

Як скласти запит

Інформаційний запит пишуть у довільній формі. Запит навіть усно можна надиктувати телефоном, але практика показує, що найпрактичніший – запит електронною поштою. Його можна відправити безкоштовно і навіть сидячи зранку на унітазі, переглядаючи новини у смартфоні.

Є три-чотири обов'язкових елементи, які мають бути у вашому запиті:

Вкажіть назву органу, до якого ви звертаєтеся (міський голова Рівного, Рівненський міськвиконком, Сарненська районна державна адміністрація). Цей елемент не обов'язковий (бо кому прийшло, тому й надіслали), але радимо все ж вказувати.

  1. Своє прізвище, ім'я, по-батькові.
  2. Свої контакти (номер телефону, електронна пошта, якщо запит письмовий, то поштова адреса)
  3. Запитувана інформація.

Все. Якщо ви надсилаєте письмовий запит звичайною поштою, тоді також має обов'язково бути ваш підпис і дата надсилання. Для запиту електронною поштою підпис не потрібен, ні звичайний, ні цифровий.

Варто також вказати, що це інформаційний запит згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації». Адже окрім запиту є ще звернення громадян, згідно із Законом «Про звернення громадян». Відповідати на звернення дозволено протягом 30 днів. Тому дехто хитрує, відповідаючи на запит як на звернення, але це порушення.

Дивіться також: Архітектор на селі: суд змусив міську владу оприлюднити інформацію про освіту улюбленця забудовників Рівного

Зразок інформаційного запиту

Найпростіший зразок:

Кому: Рівненська міська рада

Від кого: Торбіч Володимир Анатолійович, riv[email protected], 098 000 00 00

Запит на доступ до публічної інформації

Згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» прошу надати таку інформацію:

1) Скільки коштів загалом Рівненська міська рада виділила на реконструкцію, ремонт чи будь-які інші дії зі стадіоном "Авангард" у Рівному?

2) Копії документів, які підтверджують перерахування коштів усім отримувачам виділених на "Авангард" бюджетних грошей.

Інформацію прошу надіслати на електронну пошту [email protected] в передбачений законом п'ятиденний строк.

Якщо ви раптом хочете відмовити надати інформацію, не відповісти чи надати неповну чи неточну інформацію, то перед тим перегляньте яка за це передбачена відповідальність у статті 212-3 Кодексу України про адмінправопорушення.

Майтеся гарно, бережіть електроенергію (і гроші платників податків). Слава Україні! русні PEACE ДА.

З повагою, Торбіч В.А.

Також ви можете ознайомитися зі зразками реальних запитів щодо зарплат міського голови Дубенської міськради та його заступників і також керівників Рівненської обллікарні.

Як відіслати запит

«Четверта влада» надсилає запити, вставивши вищевказану інформацію в тіло електронного листа.

Юристка проєкту «Тисни» Bihus.Info Єлизавета Середіна пропонує дещо складніший варіант, але зі «страховкою від невігласа».

Вона рекомендує роздрукувати запит, підписати його, а потім відсканувати чи сфотографувати смартфоном і тоді цю картинку вже відправляти електронною поштою. Власне такі вимоги законодавства щодо звернення громадян через електронну пошту, а до запиту таких вимог немає. Та періодично доводиться натрапляти на посадовців невігласів, які починають відписувати «а де ваш підпис? без підпису запит недійсний».

– Електронний цифровий підпис взагалі ніхто не має вимагати, такого немає в законі, – каже юристка.

Згідно зі статтею 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) людина не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Але це потрібно мати багато вільного часу, щоб фізично прийти до розпорядника інформації. Якщо часу багато і є де видрукувати запит, або ви написали його від руки, то можна, окрім надсилання Укрпоштою, занести його особисто у орган влади.

Дивіться також: «Чарівний копняк» спрацював: Офіс Генпрокурора дав доступ до важливої інформації про рівненського посадовця після скарги журналістів

Чи треба платити

Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Але не завжди.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Про суспільний інтерес дивіться ще раз за лінком. Інформація про себе це, наприклад, запитати в лікарні копію вашої медичної документації або запитати копію особової справи (контрольної, результатів тестування) вашої дитини в школі (ви як представник своєї дитини маєте право).

Дивіться також: Після скарги рівненських журналістів звільнили посадовця Генпрокуратури

Скільки чекати на відповідь

► За звичайних умов – не пізніше 5 робочих днів. Якщо за цей час відповіді не отримали – передзвоніть. А ще краще передзвоніть після того, як відправите, щоб переконатися, щоб запит надійшов (не всі настільки поважають запитувачів, щоб налаштувати автоматичну електронну відповідь про отримання).

► За надзвичайних умов – не пізніше 48 годин (наприклад, сталася аварія на заводі і ви запитуєте про наслідки цієї аварії для вашого міста – посилайтеся на частину 2 статті 20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

► При великому обсязі інформації – до 20 робочих днів (про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, – так в законі).

Якщо розпорядник не володіє запитуваною інформацію, він протягом 5-ти робочих днів зобов'язаний переслати тому, хто володіє і повідомити про це вас.

Дивіться також: Як надавати доступ до документів: консультація для рівненських посадовців

Що робити, якщо відмовили

Деякі посадовці прикриваються воєнним станом, щоб не надавати інформацію про зарплати, проте це незаконно. Чому це протиправно, роз’яснює медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини», адвокатка Людмила Опришко.

– Чимало органів влади ухвалили рішення про те, що до завершення воєнного стану вони взагалі не будуть відповідати на запити, застосовуючи правило про відстрочку у їх розгляді. Проте, на мій погляд, переважно це зловживання правом на відстрочку у задоволенні запитів, – каже Людмила Опришко.

Медіаюристка зазначає, що частина 6 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає право відстрочити надання інформації на запит, якщо інформацію неможливо надати вчасно через обставини непереборної сили.

Збройний конфлікт, війна, в тому числі ворожі атаки, блокади тощо є такими непереборними, форс-мажорними обставинами.

Але Людмила Опришко наголошує, що потрібно ще довести, що війна справді заважає посадовцям виконати свої зобов'язання, тобто відповісти на запит журналістів.

В умовах широкомасштабної збройної агресії росії на території України різні органи влади та структури опинились у різних умовах.

– Зрозуміло, що ті з них, які перебувають на лінії фронту чи наближених місцевостях або на тимчасово окупованих територіях, виконувати вимоги закону «Про доступ до публічної інформації» не можуть, – каже Опришко.

Але органи влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування у тилу, у придатних для роботи приміщеннях, обладнаних необхідною технікою, можуть і надалі виконувати свої обов'язки відповідно до закону, вчасно надаючи відповіді на запити.

Якщо відмовляють у наданні інформації можна діяти трьома шляхами.

По доброму

Спробувати телефоном або електронкою пояснити зміст статті 212-3 Кодексу України про адмінправопорушення, яка передбачає штраф 425-850 гривень. Можливо посадовець не знає законодавство чи щось не зрозумів. Якщо він/вона адекватні, то можна переконати.

Якщо надали не повну інформацію або не зовсім зрозумілу, можна надіслати уточнюючий запит.

По злому

Необхідно написати скаргу до Уповноваженого з прав людини Верховної ради (зразок скарги). Представник Уповноваженого з прав людини може надіслати припис посадовцю надати інформацію. Може скласти протокол про адмінправопорушення і посадовець заплатить штраф та змушений буде відповісти.

Важливо лише не затягнути зі скаргою, бо для притягнення до відповідальності порушника закон дає три місяці від часу правопорушення. І особливо хитро ******* посадовці можуть уникнути відповідальності.

Але ніщо вам не завадить посилати запити і скарги доти, доки не отримаєте відповіді.

По багатому

Якщо маєте час, натхнення і трохи грошей. Зверніться за юридичною допомогою і подайте судовий позов. Судовий збір і витрати на адвоката покладіть на відповідача, хай йому буде приємно.


Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте