На журналістку з Хмельницького напали після її розслідування про майно місцевих депутатів

Розслідувачка з Хмельницького каже, що є надія знайти і виконавців, і замовників нападу на неї
Джерело
Суспільне

3-го листопада у Хмельницькому невідомий чоловік підстеріг та облив місцеву журналістку-розслідувачку і громадську активістку Альону Березу смердючою рідиною. Журналістка вважає, що напад пов’язаний з її роботою, зокрема із розслідуванням про статки місцевих депутатів, опублікованим напередодні. Однак поліція поки що розслідує цей випадок як хуліганство.

Хто така Альона Береза

Альона Береза – журналістка з Хмельницького. Вона заснувала громадську організацію «Жіночий антикорупційний рух» і готує для цієї ж організації розслідування на тему корупції.

Наприклад, вона досліджувала:

Це лише кілька прикладів матеріалів авторства Альони Берези. Більше можна прочитати на сайті «Жіночого антикорупційного руху».

Альона Береза також є співголовою коаліції Ради Реформ Хмельниччини. Фото Ради реформ Хмельниччини зі сайту newskm.net

Водночас Альона представляє у Хмельницкій області Інститут масової інформації – громадську організацію, яка працює задля «посилення позитивного впливу медіа на становлення громадянського суспільства в Україні».

Що сталося

3-го листопада в обідню пору Альона Береза вийшла зі спортзалу. Біля будівлі на неї чекав чоловік із чорним пакетом у руках. У пакеті була ємність із невідомою смердючою рідиною.

– Я вийшла із спортзалу і пройшла метрів 20, – розповідає жінка про деталі інциденту виданню «Укрінформ». – До мене ззаду підійшов чоловік, він мене наздоганяв. Я так розумію, що хотів побільше на мене вилити рідини, але, напевно, не вийшло.

– Ця рідина потрапила мені на руку, була облита вся куртка, частина штанини, сумка. Рука була мокра, але без явних пошкоджень. Я не знаю, що це за речовина, але вона дуже неприємного запаху. Цей чоловік буквально на декілька секунд забарився і втік.

Після нападу журналістка одразу викликала поліцію. Це фото вона опублікувала на своїй фейсбук-сторінці

Чоловік був у масці, але Альона впізнала його – за день до нападу вона зустріла його у своєму під’їзді на поверх нижче від власної квартири. 

– Він не очікував, що я буду спускатися і аж почав вниз бігти... Потім зупинився і відвернувся, щоб менше обличчя бачила. [...] І от сьогодні відбувся напад. Той, хто вчора засвітив своє обличчя, сьогодні в масці прийшов мене обливати! – написала Береза.  

Як відреагувала поліція

Наступного дня після нападу, 4-го листопада, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею про хуліганство (частина 1 стаття 296 Кримінального кодексу).

Сама Альона Береза щодо обраної статті написала, що «з цим ще попрацює», адже вважає, що напад на неї був замовний, спланований і пов’язаний з її роботою.

Медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров висловив сподівання, що справу перекваліфікують, оскільки йдеться про «напад саме на журналістку саме через її журналістську діяльність».

Юрист проєкту «Свої люди» від Bihus.info Віталій Гусак пояснив нам, що провадження за статтею про перешкоджання професійній журналістській діяльності (стаття 171 Кримінального кодексу) переважно відкривають тоді, коли із журналістом щось стається саме під час роботи: наприклад, коли він попередив співрозмовників, що бере інтерв’ю, був із мікрофоном, мав позначку «преса». Натомість напади на журналістів у побутових обставинах зазвичай спочатку кваліфікують без прив’язки до їх професії.

Юрист Віталій Гусак пояснив, що спочатку поліція відкриває провадження за попередньою кваліфікацією, а в процесі може її змінити чи уточнити

Однак Віталій Гусак наголосив, що якщо в процесі розслідування поліція з’ясує, що нападник нападав на журналістку саме через роботу, кваліфікацію можуть змінити.    

Від 5-го листопада Альона Береза перебуває під охороною поліції.

– Вважаю, що це виклик не лише для мене, а й для правоохоронних органів міста. І ми спільно маємо показати, що живемо у країні та місті, де є кримінальна відповідальність для виконавців та замовників нападів на журналістів та громадських діячів, – написала Альона на своїй-фейсбук сторінці.

9-го листопада жінка розповіла, що «поліція працює» і тримає її в курсі справ.

– Охорона мені забезпечується. Тут вчергове дякую правоохоронцям, які ініціювали це рішення. В силу обставин повідомити щось більше, на жаль, не можу. Але та інформація, яку я отримую, запалює в мене надію та відчуття, що зовсім скоро будуть знайдені всі причетні особи.

Яке розслідування передувало нападу на Альону Березу

29 березні на сайті «Жіночого антикорупційного руху» вийшло розслідування Альони Берези про майно та статки чотирьох депутатів Хмельницької міської ради: Юрія Вавринюка та Сергія Болотнікова від «Команди Симчишина», а також Віталія Худецького та Олександра Скочеляса від «Батьківщини».

Саме цей матеріал журналістка вважає приводом для нападу.

Скриншот головного зображення до розслідування про хмельницьких депутатів зі сайту «Жіночого антикорупційного руху»

Наприклад, депутат Олександр Скочеляс не задекларував жодної машини, а сам їздить на «тещиній», тобто записаній на тещу, щоб уникнути декларування. Той самий Скочеляс декларує свій розкішний будинок із басейном як «незавершене будівництво».

У депутата Віталія Худецького підприємлива не теща, а мама: 75-річна жінка за роки депутатства сина почала активно скуповувати нерухомість та землю, а також відкривати бізнеси.

Депутат Юрій Вавринюк вже п’ять років із нерухомості декларує лише одну земельну ділянку. Однак на його маму записана квартира на 250 квадратів (цілі два поверхи у багатоповерхівці), якою вона щедро «дала покористуватися» синові.

Цікавий факт про депутата Сергія Болотнікова: він щоранку, наче на роботу, їздить за адресою одного хмельницького підприємства. Проте не декларує звідти доходів. На питання журналістів, чому він туди так регулярно навідується, відповів: «Бо хочу, та й їжджу».

Більше про майно цих депутатів радимо читати у розслідуванні «Що нажили хмельницькі депутати, які переобрались минулого року?»   

Як часто в Україні нападають на журналістів

На Альону напали 3-го листопада, а наступного дня виповнилося три роки від смерті херсонської активістки й співзасновниці журналістської агенції «Мост» Катерини Гандзюк.

У 2018 році Катерину облили сірчаною кислотою і за три місяці вона померла від опіків. Виконавці нападу отримали від трьох до шести з половиною років в’язниці, а обвинувачених у замовленні – колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та його радника Олексія Левіна судять дотепер.

Радимо прочитати текст до третіх роковин смерті Катерини Гандзюк – інтерв’ю з її батьком Віктором Гандзюком для видання «НВ».

Історія Катерини прогриміла на всю країну, але є багато інших, менш резонансних випадків, коли журналісти й активісти опиняються в небезпеці через свою роботу.

Найсвіжіший випадок – як голова (тепер уже колишній) «Укрексімбанку» розлютився під час інтерв’ю і намагався стерти запис розмови. Оператору скрутили руки, забрали камеру й не випускали його та колегу-журналіста з будівлі.

За даними Інституту масової інформації, за другий квартал 2021 року поліція розслідує 16 справ про перешкоджання роботі журналістів: від виштовхування з приміщень до підпалу машини.

Йдеться про розслідування саме за «журналістськими статтями» Кримінального кодексу (171, 345-1). Також три провадження розслідуються щодо ймовірного порушення прав журналістів, але за іншими статтями.

Медіаексперт та головний редактор «Детектора медіа» Отар Довженко згадує, що за часів незалежності України були вбиті чи загинули за підозрілих обставин понад пів сотні журналістів.

«Смерть багатьох із них не розслідувана, або ж результати слідства сумнівні», – пише Отар Довженко.

«Четверта влада» також знає, що таке перешкоджання журналістській діяльності – і коли відмовляються надавати суспільно важливу інформацію, атакують сайт чи підпалюють офіс.

Офіс «Четвертої влади» підпалили взимку 2018-го. Звідтоді вже третій рік судять двох обвинувачених у виконанні злочину (вони тим часом перебувають у слідчому ізоляторі).

Крім того, триває суд над двома обвинуваченими в організації підпалу. Вони спочатку були під цілодобовим домашнім арештом й носили електронні браслети, а тепер – під нічним.

Так виглядав наш офіс після підпалу

Замовників підпалу редакції «Четвертої влади» не знайшли.

Однак відомо, що після оприлюднення зйомок Басів Кута з квадракоптера на початку лютого 2018-го року (серед кадрів, зокрема – котлован Скринник і початок будівництв забудовниками, пов'язаними з ексголовою Рівненської ОДА), в «Четвертої влади» спочатку викрали сайт, а потім – підпалили редакцію.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте