Ленінська спілка молоді та єдність з Росією й Білоруссю. Чого ви не знали про 16 кандидатів у мери Рівного 

«Я не братиму участі у виборах міського голови. Мені достатньо трьох термінів. Ці вибори пройдуть без мене. Упевнений у тому, що незамінних людей немає», – сказав Володимир Хомко на завершення свого 12-го року в кріслі мера Рівного. І віддав його на запеклий бій між 16 кандидатами цьогорічних виборів міського голови.

Серед цих 16-ти мало нових облич. Є політики, чиновники, бізнесмени та активісти. З досвідом роботи у Ленінській спілці молоді, участі в блоках, які «топили» за єдність України, Росії та Білорусі, та обвинуваченням у корупційному злочині.

Хто саме займе мерське крісло – рівняни обиратимуть 25 жовтня.

Березневе опитування «Рейтингу» свідчило, що 80% жителів Рівного хочуть міського голову зі значним досвідом управління – господарника, а не політика. Виборці радше оберуть сильну особистість, ніж партію.

44% готові були голосувати за кандидата, який підтримає курс Зеленського, 24% – опозиціонера (таких найбільше серед прихильників ЄС та «Свободи»). Хоча із фактичним початком передвиборчої компанії ситуація з відсотками підтримки партій і кандидатів суттєво змінилася.

Щоб  визначитись зі своїм кандидатом було простіше, «Четверта влада» коротко розповідає про життя, скандали та політичний досвід кожного з них.

Політики та чиновники

Юрій Вознюк, кандидат від партії «За майбутнє»

Нині: політик.

Життя: 40 років, родом з Луцька, у ранньому віці з батьками переїхав до Рівного. Освіту фінансиста здобував у МЕГУ. За спеціальністю працював у будівельно-монтажній компанії «Екорембуд ЛТД», яка належить батькам.

Політичний досвід: Вознюк віддав політиці чверть свого життя.

Почав з місцевого рівня – у 2010 пройшов до Рівненської міськради від партії Арсенія Яценюка «Фронт змін».

Після чого двічі вигравав парламентські вибори на 153 окрузі – у 2012 від «Об’єднаної опозиції “Батьківщина”», до якої долучився «Фронт змін» Яценюка, у 2014 – від «Народного Фронту».

З останньою депутатською каденцією Вознюка, 2015-2019, пов’язана підозріла грошова історія. У 2017 році дружина політика Зоряна Вознюк та його кум Руслан Шевчук освоїли частину коштів (субвенції), виділених з держбюджету на округ Вознюка. А саме – раптово заснували компанію «Тіволі-ленд» і через тендери почали вигравати ці гроші на обладнання для майданчиків.

Детальніше читайте в публіцікації «Четвертої влади»: На Рівненщині влада продовжує купувати дитмайданчики у фірми «близьких людей» нардепа Вознюка

Треті парламентські вибори у своєму житті Вознюк програв – як і багато досвідчених політиків у 2019, поступився кандидату від «Слуги народу». І краще б вже поступився коміку, але поступитись довелося Роману Іванісову – в юності ґвалтівнику та тому, хто збрехав виборцям, що має вищу юридичну освіту (що з'ясувалося вже після виборів).

У 2020 Вознюк іде на вибори від новоствореної політсили «За майбутнє», яку очолив бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського, народний депутат Ігор Палиця.

Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін так пише про Ігоря Палицю в своєму телеграм-каналі: 

«Він системно атакує реформи, необхідні для співпраці України з Заходом, поширює прокремлівський наратив про «МВФ, який диктує нам що робити», «Сороса і злих соросят», «високі зарплати іноземців, які входять до менеджменту держпідприємств».

При цьому сам Палиця разом з «екс» дружиною Оксаною та 24-річним сином Захаром контролюють бізнес в Австрії, Франції та Швейцарії, а також володіють розкішною резиденцією поблизу Женеви. Звичайно, все це майно не декларується, бо записане на «екс» дружину, сина та довірених осіб.

Ось тут посилання на аналітику Центру протидії корупції щодо справ, доходів і майна Ігоря Палиці.

А тут посилання на досьє «Четвертої влади» на Юрія Вознюка.

Обіцянки та заяви: «Моя ціль – Рівне потужний економічний центр», і «кожен житель Рівного повинен відчувати перспективу проживання у нашому місті та впливати на його розвиток». За посиланням можна побачити коротку програму партії «За майбутнє» в Рівному, яку партія поширює, рекламуючись у ЗМІ.

На прохання «Суспільне Рівне» назвати, під час дебатів, протягом 2-х хвилин 5 першочергових рішень, які зробить кандидат, ставши міським головою Рівного Юрій Вознюк назвав такі чотири:

В першу чергу: обов'язково добудувати стадіон «Авангард».

Друге: туристична привабливість Рівного.

Третє: інвентаризація відеокамер, щоб місто було безпечним і привабливим для туристів.

Четверте: добудувати спорткомплекс на вулиці Макарова.

Віталій Герман, кандидат від партії «Перемога Пальчевського» 

Нині: заступник міського голови Рівного Володимира Хомка.

Життя: 47 років, рівнянин. Вчився на вчителя початкових класів і фізкультури в Рівненському державному педагогічному інституті (нині РДГУ) та на юриста в Острозькій академії.

У 2001 році, після завершення академії, пішов працювати в органи місцевого самоврядування. Був юристом в Управлінні містобудування та архітектури міськради. Займався відкриттям рівненського ЦНАПу, який сам і очолив. Фото ЦНАПУ досі стоїть на фейсбук-обкладинці Германа.

У грудні 2016-го став заступником Володимира Хомка. Одружений, виховує трьох доньок і сина.

Політичний досвід: на свої перші в житті вибори Герман йде від нової партії «Перемога Пальчевського».

Очолює її бізнесмен Андрій Пальчевський – людина з неоднозначною біографією. Зокрема, він працював заступником міністра в першому уряді Миколи Азарова та балотувався в Держдуму Росії. Частий гість ефірів на «112 Україна» та NewOne. Журналіст Денис Казанський оприлюднив інформацію про російське громадянство Андрія Пальчевського.

Більше про цінності Пальчевського у його інтерв'ю для ВВС-Україна: Навіщо Пальчевський у Москві говорив про возз'єднання

Обіцянки та заяви: «Це все побудували наші батьки, нам лише треба берегти, створювати краще, не знищувати. Ми команда, яка готова одразу приступити до роботи і показати позитивні зміни в місті».

Передвиборча кампанія Віталія Германа супроводжується епатажним піаром з роздаванням курячих яєць з написом «Герман з яйцями» та вимінюванням агітпродукції конкурентів на цукерки.

Віталій Коваль, кандидат від партії «Слуга народу»

Нині: голова Рівненської ОДА.

Життя: 39 років, родом з міста Березне, що за годину їзди від Рівного. Вивчав банківську справу в Тернопільській академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет). Три роки тому, у 2017, здобув МВА у Львівській бізнес-школі УКУ – престижну кваліфікацію в управлінні бізнесом. 

До початку політичної кар’єри займався бізнесом і спортом. Є кандидатом у майстри спорту з греко-римської боротьби, членом Національного олімпійського комітету України.

Працював в державному Укргазбанку, після чого очолював підприємства в аграрній, транспортній та будівельній галузях. Зокрема компанію «Санако», що продає нафтопродукти та оптово торгує продуктами аграрного ринку, та «ВВВ Монтаж», яка будує дороги.

Одружений, має двох доньок. Дружина з доньками мешкають в Києві.

Судячи з декларації за 2019 рік Віталій Коваль досі має боргові зобов'язання на понад мільйон гривень. Понад 600 тисяч перед виконавчими службами органів юстиції і 504 тисячі як поручитель перед Укргазбанком.

Читайте також: Значні борги, арешт майна, пів мільярда тендерів: про що не хоче говорити голова Рівненської ОДА Віталій Коваль

Політичний досвід: Коваль у політиці недавно. Його кар’єра почалася у вересні 2019-го, коли президент Володимир Зеленський призначав його головою Рівненської ОДА.

Обіцянки та заяви: назвав 10 перших проблем, які планує вирішувати: відсутність комфортних умов для життя, хаотична забудова Рівного, неякісний житловий сервіс, неналагоджений вивіз сміття, безпритульні тварини, приниження пільговиків, нестача місць у дитячих садочках, зробити Рівне безпечним містом, замінити обшарпані маршрутки на комфортний громадський транспорт, вирішити питання транспортного колапсу і заторів у годину пік.

Детально про Віталія Коваля можна прочитати в досьє «Четвертої влади».

Галина Кульчинська, кандидатка від «Батьківщини» 

Нині: заступниця міського голови Володимира Хомка з питань діяльності виконавчих органів, на посаді вже 11 років. Депутатка Рівнеради. Очолює рівненський осередок «Батьківщини».

Життя: 59 років, родом з Тернопільщини. Вчилась у Рівненському державному педагогічному інституті (нині РДГУ) та Українському інституті інженерів водного господарства (нині НУВГП). За освітою вчителька російської мови та літератури й економістка-менеджерка.

Працювала у школі, після чого 10 років віддала різним структурам Ленінської комуністичної спілки молоді України, вказує «Чесно».

Заміжня, виховує сина.

Політичний досвід: Кульчинська у владі вже 14 років.

Починала у 2006, коли Блок Юлії Тимошенко виграв вибори до Рівненської облради, тоді ж долучилася до партії «Батьківщина». Стала депутаткою та заступницею голови комісії з культури і духовності. За 2 роки, пишуть «Рівняни», увійшла до комісії з питань захисту суспільної моралі при Кабміні.

У січні 2020 втретє обрана керівницею міського осередку «Батьківщини». За кандидатуру Кульчинської проголосували одноголосно.

До 2009 року керувала Закритим акціонерним товариством «Радіо Трек» (нині ТОВ «Радіо Трек» (радіо і сайт), яке очолює її чоловік Микола Кульчинський). «Радіо Трек» періодично отримує без конкурсу кошти на піар міської влади Рівного.

Обіцянки та заяви: В оголошенні про участь у виборах натякала на загальні проблеми міста – забудова висотками, Басів Кут, Гідропарк, озеленення міста тощо.

Ігор Мічуда, самовисуванець

Нині: начальник Державної будівельної інспекції на Рівненщині.

Перебуває на посаді попри обвинувачення у кількох злочинах – відмивання майна, хабарництво, погрозу вбивством працівнику поліції.

Життя: 59 років. До Рівненської ДАБІ, куди прийшов у 2015, працював на різних позиціях – електромонтер, товарознавець, виконроб. Очолював кілька будівельних фірм, пишуть «Рівняни», зокрема фірми «Мека» та «Рівнеінвестбуд».

Фірма «Мека» отримала підряд на кладку другої черги тротуарної плитки на майдані Незалежності у Рівному в 2007-му році, в той час, як Ігор Мічуда був депутатом Рівнеради від блоку «Народний союз «Наша Україна» і членом депутатської комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування.

У 2016 «Четверта влада» оприлюднила аудіозаписи, на яких Мічуда вимагав у своїх підлеглих знищити результати перевірки на будівництві ЖК «Рівненська брама».

Уривок зі словами Мічуди: «Во врємєна бєзпрєдєла вийо*иватся, бл*дь, нє стоіт. Це мій бл*дь просто добрий совєт людини, яка 27 років у бізнесі і всіх про всьо знає. Ми (нерозбірливо) той акт рвем, я беру на себе відповідальність бл*дь, списуєм його і всьо. Потім я знаю як (нерозбірливо)».

Ігор Мічуда намагався судитися з «Четвертою владою» заперечуючи, що це його слова, але після того як суд задовільнив клопотання головного редактора видання про проведення аудіоекспертизи голосу – забрав позовну заяву.

Поліція розслідувала справу щодо ймовірного зловживання службовим становищем керівником ДАБІ Рівненщини, але закрила її, з посиланням на те, що не доведена спричинена шкода у значному розмірі. Попри те, що поліцейські зізналися, що на записі експерти встановили що це голос Ігоря Мічуди.

У травні 2019 голову ДАБІ затримали у квартирі його знайомої – звинуватили у вимаганні та отриманні хабаря в 400 тисяч гривень. За таку суму начальник інспекції мав не створювати штучних перешкод для будівництва, стверджує поліція. Ігор Мічуда заперечує, що винен у хабарництві. Стверджує, що його замовили.

Наразі Ігор Мічуда підсудний у цій справі, але через дії військових прокурорів, які представляють обвинувачення, повернувся до виконання службових обов'язків в Держархбудінспекції.

Політичний досвід: Був депутатом Рівнеради від блоку «Народний союз «Наша Україна» (2006-2010). У 2010-му балотувався до Рівнеради від Народного руху України, обраний не був. У 2015-му балотувався до Рівненської міської та обласної ради від Блоку Петра Порошенка «Солідарність», не пройшов.

Обіцянки та заяви: «Я розламаю стару корупційну систему, яка є у міськраді, створю муніципальну поліцію, надам можливість відключитися від централізованого опалення, протягом року 100% забезпечу мешканців Рівного двотарифними лічильниками обліку електроенергії».

Олексій Муляренко, кандидат від партії «Сила і честь»

Нині: депутат Рівненської міської ради від «Європейської солідарності», власник компанії «Сталь-М».

Життя: 44 роки, рівнянин. За освітою – менеджер-економіст, закінчив Рівненський економіко-гуманітарний інститут (нині МЕГУ). До занурення в політику у 2010-му працював у бізнесі, в 2006 році запустив власну справу – товариство з виробництва броньованих і протипожежних дверей «Сталь-М» (після того, як пішов на посаду секретаря Рівнеради, керівником фірми став старший син Андрій Муляренко).

«Сталь-М» періодично виграє тендери на замовлення місцевих державних або комунальних закладів.

Одружений. Має двох синів і доньку від першого шлюбу та виховує двох синів і пасинка в другому шлюбі.

Дружина Наталія Муляренко володіє 20% ТОВ «СТД груп Рівне» (мережа склад-магазинів «TOR-BA»).

Політичний досвід: Муляренко в політиці чверть свого життя. Починав з «Удару» – партії Віталія Кличка, членом і очільником виконкому якої став у 2010 році. У 2013 році увійшов до виконкому Рівнеради.

Брав участь у Революції Гідності, розповідає, що був заступником коменданта Майдану, таким собі завгоспом.

Після Революції, як і багато активістів Майдану, пішов випробувати себе на парламентські вибори. Балотувався мажоритарником від «Блоку Петра Порошенка», з яким тоді об’єднався «Удар», – і програв. Тоді 153-й рівненський округ дістався кандидату від «Народного фронту» Юрію Вознюку.

За рік, у 2015-му, знову пішов на вибори від БПП – щоправда, місцеві, і цього разу став депутатом Рівнеради та її секретарем.

А ще за рік, у 2016-му – головою Рівненської ОДА за указом президента Петра Порошенка. Очолював її упродовж 3-х років.

Національне агентство запобігання корупції склало протокол про корупцію на Олексія Муляренка через те, що він не вказав повної інформації в декларації про своє майно, але справу затягнули і відповідальності вдалося уникнути через те, що закінчилися строки притягнення до відповідальності.

Детальніше про це дивіться: Чому за корупцію не покарали: розбір ситуації голови Рівненської ОДА

Попри кількарічну роботу з БПП, який перетворився на ЄС, цього разу Муляренко йде на вибори від партії колишнього голови СБУ Ігоря Смешка «Сила і честь», хоч вона має й удвічі меншу підтримку, ніж ЄС.

На наближеному до нього інтернет-ресурсі пояснює це тим, партія Петра Порошенка не провела обіцяні прозорі праймеріз на керівні посади на Рівненщині, а також голосувала за відкриття ринку землі разом зі «слугами народу».

Але за словами члена президії Центральної ради партії «Європейська Солідарність» Віталія Гайдукевича, Олексія Муляренка фактично вигнали.

– Олексій Муляренко був виставлений за двері партії через порушення партійної дисципліни, невиконання рішення центральних органів партії, і любов до публічних воєн із Віталієм Чугунніковим (депутат обласної ради від БПП, екснардеп, ексголова Рівненської ОДА, – ред.). Коли особисті з'ясування обставин перекинулися на маніпулювання партійцями і фракцією, то... Тож до факту «були\не були» праймеріз Олексій не має жодного відношення. Партія вирішила, що обидва політики і їх оточення не будуть надалі причетними до партії.

Ще Олексій Муляренко, вже другі вибори поспіль, вдається до поширення фейкових соцопитувань.

Дивіться також: Чим запам'ятався Олексій Муляренко на посаді голови Рівненської облдержадміністрації

Обіцянки та заяви: «Підвищення якості життя кожного рівнянина є одним із головних наших пріоритетів». Яким чином – не конкретизовано. «У нас багато планів. У нас є гарне бачення...», говорить Олексій Муляренко на своєму представленні в кандидати на міського голову, але не конкретизує.

Детально про Олексія Муляренка можна прочитати в досьє «Четвертої влади».

Олег Осуховський, кандидат від «Свободи» 

Нині: політик, співвласник (33%) разом із киянкою Людмилою Супрун та турком Башером Ісмаілом Джахітом будівельного ТОВ «Платформ.А».

Життя: 42 роки, родом зі Львівщини. Вивчав кредити та фінанси у Львівському університеті Франка.

З 2000 по 2006 займався футболом, грав за кілька команд, зокрема за стрийську «Газовик-Скала» і лондонську «Кентіш-Таун». Три роки жив в Англії.

Поступово перейшов у громадський сектор, очолював «Українську громаду Києва» і став членом громради при КМДА, пише «Чесно».

Упродовж 2010-2012 років був заступником із загальних питань громадського комітету з моніторингу при Держкомпідприємництві. Нині такого органу в Україні немає, йому на зміну прийшла Державна регуляторна служба.

У 2012 став заступником директора юридичної фірми «Бондарчук і партнери».

Націоналізм Осуховський називає «перш за все любов’ю». Підтримував знесення пам’ятників Леніну під час Революції Гідності, вважає ганебним їхнє зведення.

Політичний досвід:

У 2003, у свої 20 років, долучився до «Свободи». Тоді ж став помічником Олега Тягнибока, який вперше зайшов до парламенту (коли «Свобода» ще називалася «Соціал-Національна партія України»).

А далі – поступово підвищував планку. У 2007 став депутатом Кам’яно-Бузької райради на Львівщині. У 2010 – депутатом Рівненської облради від «Свободи», а ще за рік очолив обласну «Свободу» Рівненщини.

Двічі ставав народним депутатом від 152 округу на Рівненщині – у 2012-му та 2014-му. У 2019-му програв його кандидату від «Слуги народу» Олександру Ковальчуку, набравши удвічі менше голосів.

Різні представники громадського сектору Рівненщини дорікали Олегу Осуховському, що коли він був народним депутатом від Рівного «у місті його не бачили і справами міста він не переймався».

«Четверта влада» у 2019-му році зафіксувала поширення фейкових соцопитувань на користь нардепа Осуховського.

Більше про діяльність і скандали членів ВО «Свобода» на Рівненщині за тегом ВО «Свобода».

Обіцянки та заяви: «Нині основне завдання, разом із кандидатами у депутати, донести нашу програму – “Рівне – чисте, безпечне місто, зручне для щасливих людей і нових ідей”» .

Детально про Олега Осуховського можна прочитати в досьє «Четвертої влади».

Назарій Поліщук, кандидат від партії «Пропозиція» 

Нині: депутат Рівненської міської ради (позафракційний), керівник Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області.

Життя: 35 років. Вивчав геоінформаційні системи та технології у НУВГП , там же викладав водогосподарське право.

Працював на різних роботах – у Центрі державного земельного кадастру, у ТРЦ «Чайка», як ФОП надавав інформаційні послуги, очолював інформаційно-аналітичний центр Info-Light (сайт організації нині не оновлюється).

У травні 2020-го року очолив Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області. Контракт підписав на рік.

«Це не просто так, що захотілося піти в управління чи на державну працю, тому що хочеться посади (...) У нас час кліматичних змін, а це негативно впливає на водний баланс. У мене є певні знання у цьому і бажання працювати», – коментував своє призначення Суспільному.

Політичний досвід: за даними «Чесно», у 2010-му та 2014-му Поліщук безуспішно балотувався до Рівнеради (від Народної партії) та Верховної Ради (від Радикальної партії Ляшка).

У 2015 пройшов до Рівнеради від «Самопомочі», однак згодом вийшов із фракції.

На мера Рівного іде від нової партії «Пропозиція» – це партія мерів кількох міст, створена навесні цього року. Найвідоміший засновник партії – очільник Дніпра Борис Філатов. Свій вибір Поліщук пояснив загальними фразами: «Я обрав партію “Пропозиція” тому, що її представникам не байдужа доля місцевого самоврядування».

Обіцянки та заяви: «Хочу зробити життя рівнян комфортнішим та безпечнішим», «ми здатні продовжити напрацьоване й надалі перешкоджати прийняттю шкідливих рішень та вносити конструктивні пропозиції в роботу усіх органів місцевого самоврядування Рівненщини».

Тетяна Чубай, кандидатка від партії «Успішна Україна» 

Нині: депутатка Рівнеради, підприємиця.

Життя: 38 років, родом з Волині. Вивчала бухгалтерський облік у Рівненському державному сільськогосподарському технікумі, фінанси в Тернопільській академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет) та правознавство у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки.

Три роки працювала в соціальній сфері – вчителькою та координаторкою драматичної групи. З 2014 року є підприємицею (ФОПом). 

Заміжня, разом з чоловіком виховує 4-х синів. Чоловік – нотаріус, депутат Рівнеради від ЄС.

Політичний досвід: у 2015 пройшла до Рівненської міської ради від партії «Громадський контроль», але згодом змінила партію, перейшовши у фракцію «Свободи».

Нині йде від нової політичної партії з розмитим позиціонуванням «Успішна Україна». «Партія “Успішна Україна” – не прозахідна, не проросійська, а проукраїнська!» – йдеться на сайті політсили, що загалом, мало що прояснює. Партія виступає за «докорінну зміну влади».

Біля написів назви партії на агітаційний заходах у Рівному є ще одна фраза: «Об’єднання християн Рівного». Хоча на національному рівні партія не називає себе християнською.

На національному рівні партія позиціонує себе як центристську: «Ніяка євроінтеграція чи союз з Росією не зроблять Україну процвітаючою країною», «головним внутрішнім ворогом України є олігархи», «держава повинна втручатися в регулювання економіки».

Обіцянки та заяви: розповіла про стратегічне бачення міста, серед пунктів якого – сміттєпереробний завод, «програма для людей похилого віку», чисті водойми, «реформа підліткових клубів» тощо.

Бізнесмени

Роман Денисюк, кандидат від партії «Голос»

Нині: підприємець, директор і співвласник, разом із дружиною Ілоною, ТОВ «Велдмі» (22 види діяльності з основним – механічне оброблення металевих виробів). Фізична особа-підприємець (роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах).

Життя: 37 років, рівнянин. Вищу освіту за спеціальністю «Банківська справа» здобував у Рівненському інституті слов’янознавства Київського славістичного університету.

Роман Денисюк фізичною особою-підприємцем став ще до закінчення університету – у 2003 році. Також працював на фірмі батьків ТОВ «Сан Скерцо» (електромонтажні роботи, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій), має в ній частку 1%

Одружений, виховує сина.

Політичний досвід: У 2010-му балотується від «Фронту змін» у депутати Рівненської обласної ради по мажоритарному округу та по списку, але його не обирають. У 2010-2015 роках член міськвиконкому Рівнеради від «Фронту змін», згодом перейшов у «Батьківщину».

Був помічником на громадських засадах нардепа 7-го скликання Юрія Вознюка.

Від «Батьківщини» у 2013 році Денисюк балотується на проміжних виборах (так званих довиборах) у Рівненську обласну раду по округу №5 (Гоща) як єдиний кандидат від Об'єднаної Опозиції.

Тоді, набравши 48% голосів виборців, переміг кандидат від «Народної партії» Іван Ткачук. Денисюк опинився на другому місці. Його підтримало 36,45% виборців.

31 березня 2014-го року Роман Денисюк пише заяву на вихід із «Батьківщини». Пішов зі словами: «Мій політичний шлях у ВО «Батьківщина» вичерпав себе. Про причини я вирішив нікому нічого не розповідати».

У 2015 році балотується від «Громадського контролю» у депутати Рівнеради, та не проходить.

З 18 квітня 2016 року – керівник політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Громадський контроль».

А 29 березня 2017 року заявляє про ліквідацію цієї фракції у Рівнераді, в зв'язку з порушенням партійної дисципліни депутатами (голосуванням за сумнівні рішення).

У 2019-му, балотувався під номером 55 у списку «Голосу» до Верховної Ради, але не пройшов. На самих виборах був координатором політсили на Рівненщині, працював з волонтерами, займався агітацією та допомагав «Туру змін».

Нині – керівник партії «Голос» у Рівненській області та помічник на громадських засадах народної депутатки Соломії Бобровської.

Як заявляє партія «Голос», Денисюк був ініціатором створення ЦНАПу у Рівному, а також ініціював заборону на продаж алкоголю після 22.00, що вилилось у заборону продавати алкоголь у нічний час.

Роман Денисюк – кум свого конкурента на виборах Юрія Вознюка, але заявляє, що «ні моя дружина, ні я не підтримуємо відносин з сім’єю Вознюків» вже кілька років. На це є як особисті, так і політичні причини.

Політичними причинами називає: відмову «Громадського контролю» підтримати виділення земельних ділянок Вознюку на Макарова-Пржевальського та відмову «Голосу» підтримати Юрія Вознюка як кандидата в нардепи у 2019-му.

Обіцянки та заяви: орієнтується на програму партії «Голос» у Рівному, яка має три блоки: Рівне в якому хочеться жити, Рівне в якому хочеться працювати, Рівне в якому хочеться виховувати дітей.

Валерій Коротков, самовисуванець

Нині: бізнесмен, співзасновник компаній «Англо-кепітал» і «Глина-плюс», які в теорії мають добувати мінеральну сировину для хімпромисловості та виробництва міндобрив. Сайтів компаній немає.

Життя: 68 років, родом з Харківщини. Має середню освіту.

За інформацією Суспільного, у 90-х володів місцевим футбольним клубом «Верес», а в 2009-му став власником чернігівської «Десни».

У компанії «Англо-кепітал» Короткову належить половина, у «Глина-плюс» – третина. Остання, за інформацією «Ого», у 2016 році намагалась отримати спецдозвіл на геологорозвідку та видобуток бурштину у Володимирському та Сарненському районах області – понад тисячу гектарів на ділянці «Вирлиця». Утім Рівненська облрада компанії відмовила.

Політичний досвід: з публічних джерел про політичну участь Короткова відомо мало. Він двічі, у 1994 та 1999 роках, був довіреною особою Леоніда Кучми на президентських виборах. У 90-х балотувався до Верховної ради, але не пройшов.

18 років тому, на парламентських виборах 2002-го замикав п’ятірку блоку «ЗУБР» – за Україну, Росію, Білорусь. Блок орієнтувався на досвід Путіна в керівництві державою та економікою й на досвід Лукашенка – у соціальній політиці, виступав за надання російській статусу другої державної та створення єдиної валюти для трьох країн.

«ЗУБР» набрав менше 0,5% (трохи більше 100 тисяч голосів) і в парламент не пройшов.

Обіцянки та заяви: «Місту потрібні не програми, а хороший господар», «нам потрібен ефективний управлінець, який знає, що ніщо не приносить більшу користь, ніж гривня вкладена у добробут людини».

Віктор Шакирзян, кандидат від партії «Рівне Разом» 

Нині: голова громадської організації «Рівне Разом», підприємець.

Життя: 41 рік, родом із села Бабин Гощанського району Рівненської області. За освітою технік-будівельник, навчався у НУВГП.

У інтерв'ю з ознаками прихованої реклами на сайті «Рівне вечірнє» Віктор Шакирзян розказує, що першим місцем роботи в часи студентства була ковбасна фабрика.

У 2001-му році Шакирзян заснував першу компанію – приватне підприємство «Фірма «Меркурій-інвест», яке займалося технічним обслуговуванням автомобілів і проіснувало до 2007 року. Фірму ліквідували рішенням суду і з цього ж рішення відомо, що в неї тоді були податкові борги.

Так само банкрутом в кінцевому результаті став другий бізнес Віктора Шакирзяна – ТОВ «Торговий дім «Імперія», зареєстроване за його адресою проживання, в гуртожитку, на вулиці Млинівській.

У 2005-му Шакирзян заснував першу будівельну компанію – ПП «Буд-сектор». Фірма займається будівництвом житлових і нежитлових будівель. Маючи власний бізнес, він ще встиг попрацювати в Рівненській обласної філії підприємства Міністерства внутрішніх справ «Спецсервіс». У 2006-2008-му Шакирзян був директором і бухгалтером філії. За офіційними даними, підприємство займалося розподіленням та постачанням газу.

В агітації кандидата пишуть, що він заснував «Захід-Трансбуд» у 2012 році. З реєстру взнаємо, що 95% підприємства належать Віті Ванчуговій – сестрі Віктора Шакирзяна, яка в соцмережах зазначає, що працює в агентстві нерухомості.

Більше про зв'язки Віктора Шакирзяна дивіться в розслідуванні «Четвертої влади»: Рівне разом з Курисом, криміналом і «мутними» зв'язками: що нам не розказали про Шакирзяна

Політичний досвід: у 2015-му балотувався до Рівненської облради від «Партії конкретних справ», утім не пройшов.

Цього разу на мерські і депутатські перегони Шакирзян іде від партії «Рівне Разом». Її керівником він став усього місяць тому, 10-го вересня. До цього політсила мала інші назви – «Партія громади об’єднаних власників багатоквартирних будинків, будівельників і будівельних організацій», а перед тим «Влада народу».

Ідеологічну спрямованість політсили кандидати в мери пояснював так:

«Ми – партія “Рівне Разом” і поєднання цих двох слів пояснює нашу ідеологію: перше – наша політична сила об'єднує рівнян, і друге – ми працюємо на благо рівнян».

Обіцянки та заяви: «Ми маємо вивести Pівне на лідерські позиції в Україні за тими показниками, які важливі для кожного жителя міста. Нам не цікаві політичні чвари – ми йдемо працювати для рівнян».

Активісти, військові та інші діячі

Роман Коваль, самовисуванець

Нині: лікар-травматолог Центральної міської лікарні, куратор рівненського осередку «Об’єднання добровольців».

Життя: 57 років, народився на Тернопільщині. Навчався у Кременецькому медучилищі та Тернопільському медінституті, зазначає Суспільне. Служив у морській піхоті.

У Рівному відомий як активіст і волонтер, зокрема часів Революції Гідності.

У червні цього року Коваль опублікував допис, у якому піддав сумнівам масштаби епідемії коронавірусу. Зокрема, заявив, що медицину у своїх цілях використали «терористи», котрі запровадили карантин.

«Хто ці люди і чому саме медицина використана, як ціль №1 для терору? ВООЗ повністю контролюється Білом Гейтсом, Марком Цукербергом, родиною Клінтонів, Джорджем Соросом і К. Мета цих людей – збагачення і світове панування», – написав Коваль. Що з цією заявою не так – можна прочитати тут.

У липні кандидат в міські голови вдарив головлікаря Дубенської лікарні за те, що той нібито збирався звільнити його друга.

Політичний досвід: громадське та політичне життя Коваля тісно переплетене. Його поєднує членство в націоналістичних організаціях і радикальність методів боротьби.

У 2006 році балотувався до парламенту від ВО «Свобода», обраний не був.

У 2010 році балотувався до Рівненської облради за списком УРП «Собор» – не обрали

У 2012 році балотувався до парламенту від УНП, як її член, округ 152, Рівненська область. Не обраний.

23 січня 2014 року Коваль брав участь в організації захоплення Рівненської ОДА, протримавши її в облозі до 5 лютого. 18 лютого, за 2 дні до розстрілу Небесної Сотні, грозився захопити місцеву міліцію та закликав людей приходити на Майдан зі зброєю.

У 2014 році заснував громадську організацію «Правий сектор Рівне».

У 2014 році був кандидатом у депутати Верховної Ради України 8 скликання від Правого сектору, як член партії, по тому ж округу. Не обраний.

У 2016 залишив «Правий сектор», пояснюючи тим, що там йому «завузько».

І за два роки, у 2018, пішов в іншу організацію – рівненський осередок «Об’єднання добровольців», яке захищає інтереси ветеранів і їхніх родин. Став першим керівником осередку. 

Влітку того ж року залишився без автівки, яку отримав ще в час роботи в «Правому секторі» – її спалили. В «Об’єднанні добровольців» підпал пов’язали з громадською діяльністю Коваля.

У 2019 році на парламентських виборах безуспішно балотувався по 152 округу Рівненщини як безпартійний самовисуванець.

У партії «Слуга народу» вважають, що Роман Коваль технічний кандидат, для відтягування частини голосів у Віталія Коваля.

Обіцянки та заяви: «Нічого обіцяти не буду! Підтримаєте – попрацюємо всією громадою! Долучайтеся! Поламаємо стереотипи!».

Більше за тегом: Роман Коваль

Сергій Пандрак, кандидат від партії «Наш край»

Нині: співзасновник (50%) ТОВ «Рівненський МЖК», яка будує і здає в оренду та експлуатацію нерухомість. Ветеран російсько-української війни.

Життя: 58 років, родом з Тернопільщини. Вчився на інженера-механіка в Інституті інженерів водного господарства (нині НУВГП) та економіста інституті післядипломної освіти цього ж закладу.

У 80-90-х працював інженером-технологом, керівником проектно-будівельної організації «Рівненський МЖК».

З 1999 по 2016 рік працював директором Рівненського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Воював у Придністров’ї та Абхазії. На українсько-російську війну пішов добровольцем, вступив у Волинську роту «Айдару». У серпні 2014 року отримав важке поранення на Луганщині, під час боїв за Хрящувате – шматок міни відрізав ногу вище коліна.

У 2018 році виграв бронзу в «Іграх нескорених» – змаганнях для військових за паралімпійським принципом. Перемогу присвятив живим і загиблим побратимам-айдарівцям.

Політичний досвід: був членом кількох політичних партій, пишуть «Рівняни». Зокрема націоналістичних – «Державна самостійність України» та УНА-УНСО. Менше року входив до «Батьківщини».

З 1990 по 1994 рік – депутат Рівненської міської ради, увійшов до міського виконкому.

У 1998 році був у списку від УНА до Верховної ради України, не обраний.

У 2006 балотувався до Рівнеради від партії «Пора», а в 2010 -му – від «За Україну», пише Суспільне.

Керівник ГО «Спілка учасників бойових дій та АТО «УВО».

Цього разу йде на вибори від регіональної партії «Наш край».

Обіцянки та заяви: «Хочемо навести порядок, щоб нашим дітям, внукам і правнукам тут жилось комфортно і затишно», «рівнянам потрібен люблячий батько, а Рівному – головний інженер+старший двірник в одній особі».

Ігор Сухий, кандидат від «Національного корпусу»

Нині: політик, голова рівненської обласної організації політичної партії «Національний корпус».

Життя: 36 років. Зазначає, що має вищу освіту, однак яку – невідомо. Проживає в селі Понебель Рівненського району.

Є співзасновником громадського формування з охорони порядку «Характерник».

Суспільне зазначає, що Ігор Сухий має 5 років досвіду роботи у митній службі. Де саме і на якій посаді – невідомо.

У березні 2019 прийшов на засідання Рівнеради та вимагав фактологічно підтвердити слова членкині виконкому Ніни Скиби, яка звинуватила «Характерник» у побитті любителів швидкісної їзди на авто, або вигнати її з роботи.

Неодружений, дітей не має.

Політичний досвід: 

З 2018 року - голова Рівненської обласної партійної організації політичної партії «Національний корпус».

У 2019 балотувався у Верховну раду від партії «Свобода» 41 номером у списку як безпартійний, не був обраний.

На мера Рівного йде від своєї політсили «Національний корпус». Сама партія не балотується в Рівнераду.

Обіцянки та заяви: аудит роботи попередньої влади, боротьба з несанкціонованим скидом у водойми, найголовнішою проблемою називає корупцію у владі, зазначає Суспільне.

Олександр Третяк, кандидат від «Європейської солідарності»

Нині: президент Рівненської духовної семінарії і Академії християн віри євангельської.

Життя: 34 роки, родом з Волині. Вивчав романо-германську філологію в рівненському МЕГУ. Магістр богослов’я.

У 2007 прийнятий на роботу в Рівненську духовну семінарію і Академію ХВЄ на посаду викладача.

У 2012 році очолив навчальний заклад Рівненська духовна семінарія і Академія ХВЄ, де і працює донині.

2009-2014 роки учасник місії з реалізації освітніх та медичних проєктів для дітей в африканських країнах Гані та Буркіна-Фасо, вказано у Вікіпедії.

З 2014-го року волонтер в зоні АТО.

2017-2019 роки – керівник Руху Реформації в Рівненській області.

У 2018 році координував ходу за традиційні сімейні цінності, яку назвали «Святом сім'ї».

З 2019 року координатор спілки релігійних та громадських організацій «Всеукраїнський собор» у Рівненській області.

2017-2019 роки – ведучий програми інтерв’ю «Інша перспектива» на телеканалі «Рівне1».

У березні 2020-го під час карантину ініціював рух #ДопоможиЛікарю, або «Підвези медика», ціль якого розвозити працівників лікарень до роботи власним авто.

У жовтні 2019-го Олександр Третяк прославився виступом на сесії міської ради, де просив заборонити рекламу Хелловіну. Назвав зображення дівчини на білбордах із закривавленим обличчям та забинтованими руками прямою пропагандою суїциду та насилля.

Окрім цього, кандидат гостро критикує рух ЛГБТ+. На своїй сторінці у фейсбуці називає його представників збоченцями, а сам рух «агресивною ідеологією» та підтримує акції проти «Маршу рівності». 

– Моя позиція щодо ЛГБТ грунтується на тому, що кожен має право на свою думку без нав'язування її іншим, – каже Олександр Третяк.

– Я в своїй активності виступав завжди проти того, щоб ідеї ЛГБТ нав'язувались нам в освітньому просторі, зокрема в школах. Хто з ким хоче жити, ходити, триматись за руки – мені байдуже. Чоловік з чоловіком, жінка з жінкою – без проблем. Але нав'язування через шкільні програми, підручники, через нав'язування в Міністерстві освіти цих гендерних речей – ми виступали проти цього.

Також не підтримує Олександр Третяк ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). 

За словами кандидата, в деяких країнах Європи конвенція підписана, але не ратифікована. А деякі з тих, що ратифікували хочуть від неї відмовитись. У цей приклад ставить Туреччину. 

– Стамбульська конвенція має на меті інтегрувати в наше законодавче поле поняття «гендерних ролей». Ми говоримо про гендер, як про стать чоловіка та жінки, але нам хочуть нав'язати дещо більше. На даний момент, це вже набагато ширше, це поведінкові ролі ось цих ЛГБТ+.

Упродовж двох років, 2018-2019, організовував молитовні сніданки при Рівненській ОДА.

Одружений. Має сина.

Політичний досвід: Третяк не має політичного досвіду.

Обіцянки та заяви: «Ми готові і здатні змінити місто, бо любити – це діяти, і саме час зараз зробити Рівне європейським містом». Більше про свою програму кандидат розповів на відео.

Більше про кандидата в його досьє

---

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.