Як крадуть у рівнян: добірка корупційних схем дерибану майна громади

Аналітика про корупційні схеми у Рівному: земля, майно, комунальні підприємства.

Цей матеріал підготовлено за результатами:

• аналізу рішень Рівненської міської ради та виконавчого комітету, а також розпоряджень міського голови за 2021-2022 роки,

• моніторингу та аналізу публічних закупівель за останні 7 років,

• звіту державних аудиторів щодо використання бюджету Рівного у 2018-2021 роках,

• а також експертного опитування понад 40 представників громади, серед яких діючі та колишні депутати, посадовці, журналісти, представники громадського сектору та бізнесу.

Україна бореться за свою Незалежність у найбільшій війні з часів Другої світової. Ми боремося за своє право на існування, за своїх дітей, за пам’ять наших батьків, за свою мову, культуру, традиції. Ми також боремося за нормальний розвиток нашої цивілізації проти варварства та тиранії. Ми обов’язково переможемо, але ця перемога коштує, на жаль, тисячі життів найкращих синів та дочок України.

Також війна – це величезне випробування на міцність держави, її економіки, інституцій. Корупція найвищого рівня зробила слабшим нашого ворога. За це їй можемо подякувати. Але, на жаль, корупція в Україні – це ще один наш ворог, який робить нас вразливими як до зовнішніх, так і до внутрішніх викликів. І варто усвідомити, що корупція стосується кожного.

Корупція стосується кожного

Адже це не лише недостатня кількість зброї та захисту для наших солдатів. Це також гірші лікарні, гірша освіта, і невпевненість у завтрашньому дні.

Україна подала заявку на вступ в Європейський Союз. Тоді ж ми прийняли антикорупційну стратегію, як одну з передумов успішної європейської інтеграції. Ця стратегія рекомендує громадам прийняти свої власні антикорупційні програми. Не вимагає, але каже – з ними буде ліпше.

Усі громадяни України наповнюють скарбнички бюджетів різних рівнів. Сплачуючи податки зі своїх доходів, чи навіть купуючи пляшку горілки чи пачку цигарок у сусідньому супермаркеті.

Кожен громадянин є власником майна державних підприємств, землі, надр. Кожен мешканець громади є співвласником комунальних підприємств, які створені та керуються найманими людьми (мером та депутатами).

За даними Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна, кожен працюючий в Україні віддає до 50% свого доходу на утримання держави.

Тобто, якщо дохід за рік становить 120 тисяч гривень, по десять в місяць, то 60 тисяч з них йдуть в бюджет. Саме громадяни України є основним джерелом наповнення державного бюджету.

Українці мало цікавляться та слабо розуміються на питаннях місцевих бюджетів. Давайте перевіримо? Хто знає хоча би приблизно, який бюджет рівненської громади у 2022 році?

А це 2,8 мільярда гривень. Приблизно по 11 200 гривень на мешканця. Чи ефективно витрачаються ці кошти, чи не крадуться?

Кожен рівнянин має певну кількість землі, яка знаходиться в резерві громади. Кожен громадянин є співвласником близько 20 комунальних підприємств. Але, напевне більшість із нас навіть і близько не знають, чим вони займаються, скільки вони заробляють та який їх стан справ. А дарма.

Усіма ресурсами (гроші бюджету, земля, нерухомість тощо) щороку розпоряджаються та керують депутати і чиновники, яких ми обрали та найняли за наші ж з вами кошти.

А там, де є матеріальні блага та право ними розпоряджатися – завжди виникає спокуса. Ця спокуса називається корупційними ризиками. Про різні корупційні схеми хочемо розповісти вам у цьому матеріалі. Адже мова йде про ваші кошти і про ваше майно.

Тендери: «свій до свого по своє»

У 2016 році в Україні запровадили реформу у сфері державних тендерів: закупівлі із зачинених кабінетів чиновників та паперу перейшли на відкритий портал Prozzoro. Кожен охочий тепер може подивитися, що, за скільки і у кого придбали за кошти платників податків в громаді та державі.

Попри таку відкритість інформації, із сумом констатуємо, що більшість опитаних нами представників бізнесу, екс- та діючих депутатів, чиновників, наш власний досвід моніторингу закупівель показують, що «великі» ласі тендери все одно діляться між своїми, кулуарно, майбутній переможець відомий до тендеру, а тендерні процедури потім просто підтасовуються.

Активісти ініціативи «За чесний тендер», аналізуючи ринок, частенько наперед можуть сказати, хто виграє тендер, хто програє, яка буде приблизна ціна. Із цієї ціни платиться відкат, в Рівному від уже давно не десятина, а скоріше наближається до 20%, в які включено «широко заплющені очі» контролерів та правоохоронців.

Ситуація, яка зображена на карикатурі смішна, але не відповідає дійсності. В реальності ті чоловіки скоріше сидітимуть в «Блюзі», питимуть дорогий коньяк, закусуючи оселедцями і обговорюватимуть наступні тендери.

На жаль, бізнес, який «в темі та в долі», – така ситуація влаштовує. Інші швидше захочуть теж бути «в темі і долі», аніж боротися за чесні правила, однакові для всіх. Такі думки озвучують більшість опитаних нами представників бізнесу.

Ситуація однакова в різних галузях. Чи мова йде про харчування дітей в школах, чи це роботи з облаштування укриттів, чи ремонт пішохідних доріжок, стадіон, дороги – чужих людей там практично немає.

Якщо хочуть витіснити неугодних, то є перевірені методи. Вимагаємо довідку про довідку, і кажемо, усе заради безпеки дітей, пацієнтів, тощо.

Якщо своя фірма десь помилилася в документах – не помічаємо. Чужа зробила все ідеально, дала найкращу ціну – скасовуємо тендер з формулюванням «відпала необхідність у придбанні предмету закупівлі». І на наступний день оголошуємо тендер на такий же предмет. Мало хто з бізнесу після цього не зрозуміє наміру чиновника і піде на наступний тендер.

На жаль, ці «схеми» вкорінюються, як результат – ми за свої ж кошти отримуємо гірші обіди в школах, менше закуплених ліків чи гірше відремонтовані дороги.

Усе це видно на Prozorro. Активісти навіть жартують: тепер наша корупція найпрозоріша в світі. До речі, західні партнери, які нині нас підтримують грошима та зброєю, теж це знають, розуміють, поки що терплять. Але їх терпіння не безмежне.

Земельні схеми

Земля чи не найцінніший ресурс, який є в розпорядженні кожної громади. Його ефективне використання дає можливість для розвитку, наповнення бюджету чи залучення інвестицій.

На думку більшості опитаних нами експертів, Рівне неефективно, непрозоро, а часом відверто корупційно розпоряджається своєю землею.

«В місті немає стратегії використання земельних ресурсів». «Місто практично не користується можливістю наповнювати бюджет через продаж привабливих ділянок на справді конкурентних аукціонах». А ті торги, які відбуваються, переважно проводяться без зайвого піару. Бо піарять у Рівному мера, секретаря ради, а не якісь там аукціони.

Є кілька схем, за якими земля громади стає приватною, але громада від того нічого або практично нічого не отримує.

Під «блоки» та корнинського реєстратора

Одна із найбільш грубих та нахабних схем крадіжки землі громади – під фіктивну нерухомість.

На міську ділянку привозять кілька бетонних блоків, знаходиться недобросовісний реєстратор (дуже часто немісцевий, наприклад, корнинський), який робить з них об’єкт незавершеного будівництва, нерухомість. І вже під ніби то існуючу нерухомість на цілком законних правах недобросовісний учасник звертається до міської ради із заявою про отримання земельної ділянки. Такі схеми надто очевидні і не завжди проходять. Але проходять.

Наприклад, саме так хотіли будувати багатоповерхівку на Пагорбі Слави. Є кілька таких ділянок в районі Північного, Луцького кільця. Якщо задатися ціллю, таких ділянок можна нарахувати десятки. Частина вже стали приватними, ще частину громада ризикує втратити в майбутньому. На жаль, правоохоронці не реагують належним чином на такі дії земельних аферистів. Та і нечесні «корнинські» реєстратори працюють безкарно роками.

Під квартири правоохоронцям

Схема дуже проста: приходить хтось із керівників силового органу до міської влади і каже: «в мене -надцять працівників потребують житло, ми знайшли інвестора, який згоден нам виділити -надцять квартир, лише треба щоб міська влада подарувала їм землю».

Міські очільники розуміють, що квартири не лише правоохоронцям потрібні, але вчитель чи лікар на тебе кримінал не заведе, і не закриє, а ці можуть, тому і погоджуються. Тим паче і забудовник то хороший «Іванов», а не якийсь там поганий «Петров» чи «Сидоров».

Таким чином, земельна ділянка переходить забудовникам (голосами депутатів, які схвалюють такі правила гри), місто практично нічого не отримує, хіба що лояльне ставлення правоохоронців… І то ненадовго. Адже коли потрібно захистити інтереси міста, правоохоронці не особливо результативні. Бо, по-перше, не дуже вміють, по-друге, не дуже хочуть.

Якби ця земля була виставлена на аукціон, то місто отримало б у живих грошах значно більше. За ці кошти, квартири могли б купити, кому вважають за потрібне, наприклад, найкращому вчителю, чи хорошому лікарю, спортсмену, артисту тощо. Нині поки що найбільше від влади Рівненської громади отримують правоохоронці.

Під тимчасові споруди

Історія з кіосками на вулиці Київській біля магазину «Сільпо» відома більшості рівнян.

Фактично, це приклад того, коли зелена зона перетворилася на міні-базар, який йменують в народі «Третяковська галерея». Підприємець за цілковитої підтримки місцевих чиновників абсолютно безкоштовно отримав землю, де дуже непогано заробляє. А знаючі люди кажуть, що незабаром якийсь «корнинський реєстратор» зробить тимчасові споруди нерухомістю, і почнеться реконструкція, а точніше нове будівництво.

Усі, хто мав би контролювати, отримають свій % і знайдуть спосіб, як спустити справу на гальмах. Громада знову нічого не отримає, люди лише бідкатимуться, поки влада розводить руками.

Зміна цільового призначення

Під час спілкування з представниками бізнесу ми неодноразово чули, що цілком законні рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки депутати блокують.

Мова про землю, яку спритні підприємці гектарами купували або й отримали при розпаюванні безкоштовно, але вона має сільськогосподарське цільове призначення. Потім гектар поля ділять на менші ділянки і продають, наприклад, під будівництво індивідуального житла.

Але хату на сг/землі будувати не можна, потрібно змінити цільове призначення. І ось на цьому етапі люди часто стикаються з проблемою – депутати не голосують за такі рішення. Напевно, дуже дбають про продуктову безпеку.

Знижки для своїх

У Звіті Державної аудиторської служби (в народі «КРУ», від колишньої назви Контрольно-ревізійне управління), який підготовлений за результатами вивчення використання коштів Рівненської громади в період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року, знаходимо інформацію про наступні факти недоотримання бюджетом коштів, які можуть бути свідомими «знижками для своїх»:

► Орендна плата за заниженою (недіючою) нормативною грошовою оцінкою (далі НГО).

Зокрема Рівненська міська рада віддає в оренду земельну ділянку, далі Управління земельних відносин укладає договір, а податкова має контролювати, як в місті сплачується орендна плата.

Так, на 30 вересня 2021 року було 1 тисяча 845 договорів оренди землі рівнян, площею 248,77 га. З 01 січня 2021 року орендну плату (встановлену у відсотках від НГО) мають сплачувати з урахуванням НГО (базова вартість 1 квадрату землі – 385 гривень 28 копійок). Однак, не по всіх договорах застосовують такий підхід, від чого бюджет міста втратив 1 мільйон 865 тисяч. Як вказано у звіті аудиторів, таке заниження застосували до 14 орендарів).

► Занижена ставка орендної плати.

В Рівному є комісія, яка встановила ставки орендної плати на рівні 3% від НГО, а також більше, якщо, наприклад, ділянку використовують для торгівлі (роздрібна, гуртова, торгівля алкоголем чи цигарками, бензином, ремонти автомобілів, розташовані банки, гарльний бізнес тощо – застосувуються різні ставки) або має площу, більше/менше 100 кв.м.

Аудитори встановили, що є договори, де не застосували максимально можливі ставки і це призвело до втрат бюджету 1 мільйон 830 тисяч.

► Неукладення або зволікання з оформленням права користування деякими власниками нерухомості, що знаходиться на землі рівнян.

Наприклад, якийсь підприємливий громадянин давно збудував магазин на міській землі, роками отримував від своєї діяльності дохід, але за те, що користувався землею рівнян нічого не сплачував за це.

Аудитори знайшли деякі такі випадки і зафіксували втрати на 1 мільйон 528 тисяч.

► Неукладають договори оренди землі під комунальним майном (нежитлові приміщення), що здається в оренду.

Аудитори описують один випадок, коли приміщення, площею 89,6 кв.м. в центрі міста біля «Лебединки» використовує роками відомий підприємець. Площа землі біля нерухомості – 823 кв.м., на яку слід було оформити договір оренди, але і депутати, і чиновники затягували (довивчали) це питання.

І таких випадків у місті безліч, але відповідальні чиновники, яких ми, платники податків, утримуємо, не зацікавлені чомусь у раціональному та ефективному для міста використанні ресурсів.

► Припиняють нараховувати орендну плату за землю, до припинення договорів оренди з деякими орендарями.

Зазвичай, той, хто орендує землю роками, потім просить у депутатів її викупити і поки не зареєструє право власності – повинен платити орендну плату за цю землю. Але є зафіксовані випадки, коли чомусь деякі бізнесмени переставали платити за таку землю (а відповідальні чиновники припиняли нараховувати цю орендну плату) до реєстрації права власності на землю.

► Не проводять претензійно-позовну роботу щодо певних осіб.

Наприклад, зміна цільового призначення землі з ведення селянського господарства на будівництво передбачає, що отримувач землі має сплатити відшкодування втрат, що виникають при зміні призначення.

Так, у 2018 році Зарембі Руслану Юрійовичу надали 3,1479 га землі із зміною цільового призначення. Величина втрат – 210 тисяч 570 гривень 10 коп. Її не заплатили на момент проведення аудиту.

Контролювати це мають органи Держгеокадастру. Лише після аудиту вказаному громадянину ніби то направили вимогу та почали готувати позов. Однак, строк позовної давності у 3 роки вже минув, а у відкритому доступі такої справи ми не знайшли. Ім’я цього громадянина журналісти пов’язують із Романом Курисом.

► Управління комунальною власністю не відстежує вчасність та повноту оплати за викуп землі, не нараховує індекс інфляції до платежів з розстроченням.

За період дослідження аудитори встановили, що продали 158 ділянок площею 488 тисяч 009 кв.м. (147 – викуп, 11 – аукціон). По двох договорах, що уклали з розстроченням платежу (1 – з кооперативним підприємством «Рівненське гуртово-роздрібне підприємство», 2 – ФОП Піткевич О.С.) оплату проводили без урахування індексу інфляції. По договорах, де є невчасна оплата, не застосовують штрафні санкції.

Можливо, деякі недопрацювання викликані об’єктивними факторами і не несуть прямої вигоди комусь із посадовців. Але вони точно зберігають мільйони гривень окремим приватним особам, а бюджет міста недоотримує ці кошти, які могли б бути спрямовані на вирішення важливих проблем.

Земельна сфера непроста, регулюється земельним кодексом на іншими нормативно-правовими актами, і далеко не завжди проблему можна врегулювати на місцевому рівні. Але, разом з тим, відсутність стратегічного бачення розпорядження міською землею, недопрацювання в стягненні плати за ті ділянки, які вже використовуються, призводить до, назвемо це «затримок в розвитку» громади.

Комунальне майно

Які вигоди від розпорядження комунальним майном і чому це йде поза бюджетом міста.

Кожна громада володіє певним майном, яке приносить їй дохід або збиток. Там, де влада розумно розпоряджається – там заробляє. Там, де при владі люди, мета яких особисте збагачення, там спільне майно служить кільком жвавим ділкам.

Основна маса комунального майна у Рівному була приватизована ще в 90-х роках. До сьогодні залишилося зовсім небагато.

У 2014 році було затверджено перелік нерухомого майна, що є комунальною власністю. Періодично в цей список вносяться певні зміни. Але якщо ви, як потенційний інвестор, побажаєте ознайомитися з тим, що можна взяти в оренду, на яких умовах, то у відкритих джерелах вам знайти таку інформацію буде зовсім непросто.

Управління комунальною власністю має свою інтернет-сторінку. Ми спробували уявити себе потенційним інвестором і пошукати там собі приміщення для покупки або хоча б оренди.

В розділі Переліки, є ніби-то файли з майном різного типу, але вони не відкриваються, і не завантажуються.

Ось так виглядає розділ «Перелік об’єктів комунальної власності, що можуть бути передані в користування» (на сторінці просто пусто):

Не завантажується і якесь розпорядження щодо невід’ємних поліпшень: https://vlasnist.rv.ua/stated

Спишемо це на погане фінансування ІТ-шників управління, через яке, втім, місто може втрачати мільйони гривень.

Недоступність інформації, зокрема і про існуюче майно, можливості його оренди, викупу, це насправді корупційний ризик, адже ускладнює можливість громадського контролю за управлінням та розпорядженням таким майном. Недоступність інформації про комунальне майно зменшує і конкуренцію на нього. А ось отримати таке майно «на халяву» завжди є охочі.

Нерухомість здається в оренду і цим наповнюється бюджет Рівного. За період з 01 січня 2018 року по 01 вересня 2021 року від оренди нерухомості надійшло 87 мільйонів 370 тисяч гривень.

Однак, не всі справно сплачують орендну плату. По деяких боржниках вже і строк позовної давності минув. Розмір орендної плати не завжди нараховують об’єктивно (розмір ставок затверджений ще у 2009 році, місто нову Методику розрахунку затверджувати не поспішає).

Тобто умисно чи з недбалості службовці міста не поспішають контролювати надходження коштів (не по всіх договорах, звісно) і оновлювати рішення Ради згідно із законодавством.

Ще один факт – Рівненська міська рада не оформляє право власності на деяке майно. Аудитори встановили, що на вересень 2021 року оформлено право власності лише на 57,9% об’єктів комунальної власності (187 об’єктів).

А це дозволяє «гуляти» схемі по втраті нерухомості громадою: хтось орендує приміщення, але через пару років звертається до Управління комунальної власності про розірвання договору.

Виявляється, місяць до розірвання договору оренди вже було оформлено право власності за орендарем державним реєстратором у якомусь селі на Поліссі. Якщо це вчасно не виявити, можуть знову пройти строки звернення до суду.

Та найбільші схеми реалізовуються, коли відбувається приватизація комунального майна. Остання з гучних таких «прихватизацій» міського майна – Будинок побуту в Рівному.

Будівля здавалася в оренду і приносила непогані надходження, наприклад, лише у 2022 році планували отримати орендної плати близько 4 мільйонів. Але тепер він уже приватний, і оренди не буде, місто разово отримало близько 41 мільйонів 800 тисяч. Експерти сходяться на думці, що якби не розголос навколо цієї справи, ціна могла би бути меншою, а вигода підприємців – вищою.

Як найбільший комунальний об’єкт став приватним? Спочатку цю нерухомість виключили з Переліку тих, які не можна приватизовувати. Буцімто для того, щоб відремонтувати, бо ремонт ніби то був неможливим, потім – невід'ємні поліпшення, а потім – викуп.

Невід’ємні покращення як шлях до прихватизації

Ще одна типова схема привласнення майна громади за безцінь, це схема невід’ємних поліпшень.

Наприклад, громадська організація «Клуб любителів чогось там» бере в оренду комунальне приміщення. Потім просить міську владу, а у рівненському випадку – це міський голова, дати дозвіл на невід’ємні поліпшення.

Вкладає якусь там суму, вартість робіт, частенько, за свідченнями опитаних експертів, завищується. І вже на підставі цього орендар отримує переважне право без аукціону приміщення викупити. Після цього, найчастіше, вслід за приміщенням приватизовується і земля під ним. Усе законно, схема діяла як при минулому міському голові, так і при теперішньому.

За цією ж схемою буквально нещодавно було приватизоване комунальне майно на вулиці Петра Могили, 20 (там де колись був офіс «кришнаїтів»)...

Комунальні підприємства: максимально виводимо кошти

Найбільшу частину коштів бюджету Рівненської громади (якщо не враховувати делеговану від держави освітню галузь) витрачають на благоустрій (програма реформування та розвитку ЖКГ міста Рівне на 2020-2025 роки).

У 2022 році на це виділили більше 267 мільйонів гривень.

Значну частину з цих коштів витрачають через публічні закупівлі (тендери). А ще до 100 мільйонів гривень йдуть кільком комунальним підприємствам, зокрема ШЕУ, Трест зеленого господарства, Спецкомбінат.

Комунальні підприємства засновані за кошти та майно громади. Тобто власниками рівненських КП фактично є усі мешканці рівненської громади, кожен з нас. А якщо ми власники, значить, маємо повне право знати, що відбувається на цих підприємствах, чи ефективно ними керують, чи добре розпоряджаються нашим спільним майном.

Українське законодавство спрямоване на те, щоб зробити процес роботи комунальників максимально прозорим та підзвітним.

Рівненська міська рада у 2018 році також прийняла рішення «Про затвердження Порядку оприлюднення інформації про діяльність суб’єктів господарювання комунальної власності міста Рівного та Переліку інформації про діяльність суб’єктів господарювання комунальної власності міста Рівного», яку мають обов’язково розміщувати на офіційному веб-сайті Рівненської міської ради.

Цей порядок, зокрема, базується на статті 78 Господарського кодексу, пункт 8 якої зобов’язує керівника оприлюднювати цілу низку даних про роботу підприємства, наприклад: цілі діяльності, фінансову звітність, результати аудиторських перевірок тощо.

На жаль, багато керівників рівненських комунальних підприємств ігнорують як вимоги Господарського кодексу, так і рішення Рівнеради.

У Рівному в 2020 році проводили дослідження щодо прозорості та публічності роботи комунальних підприємств, яке показало, що керівники цих підприємств не поспішають створювати наглядові ради та оприлюднювати цілі діяльності і стан їх досягнення.

За два роки відтоді змінилася влада, але віз і нині там. Наприклад, у 2020 році КП «Рівненський трест зеленого господарства» займав шосте місце в рейтингу «прозорих та публічних». Коли ми спробували знайти на сайті Тресту інформацію про наглядову раду чи проведений аудиторський звіт, то сайт взагалі майже не працював, а відповідний розділ показує помилку.

Так само помилку видає і на фінзвіт на сайті КП «Спецкомбінат ритуальна служба Рівненської міської ради»:

Не виключено, що такі недоліки спишуть на воєнний стан. Але ось в КП «КАТП-1728» сайт працює, в КП «Міськсвітло» сайт працює, фінзвіти розміщені, варто було би похвалити, але інформація там далеко не вся.

Тобто, рівняни, як власники комунальних підприємств, фактично позбавлені права отримувати повну та достовірну інформацію, на офіційних сайтах, про те, а як же управляють їх майном та коштами.

А управляють по-різному. Лише протягом останніх півтора роки двох керівників КП звинуватили у кримінальних правопорушеннях.

Один свою вину визнав, пішов на угоду зі слідством та отримав умовний термін. Другий – «щиро покаявся», збитки довести не вдалося, тому і з покарання – лише відшкодування судових витрат.

Разом з тим, розпил грошей не припиняється.

Наприклад, на КАТП-1728 орендують 5 автомобілів за ціною дорожче, ніж можна було б їх купити (сума договору – 9 мільйонів 720 тисяч).

Тендер зробили так, аби його виграли потрібні люди, і тепер через оренду зможуть вивести з підприємства, яке належить усім рівнянам, кошти в кишені, які належать кільком рівнянам, і одному жителю Бармаків.

Річні збитки складають, за підрахунками журналістів, близько 5 мільйонів. Детальніше в матеріалі «Рівненське комунальне підприємство орендує сміттєвози дорожче, ніж могло б їх купити».

Типові зловживання, про які розповідають експерти та описують журналісти, що стосуються роботи рівненських комунальних підприємств:

• закриття актів за роботи, які реально не виконувалися і які дуже важко перевірити платнику податків (наприклад, озеленення (обрізка дерев, косіння трави тощо);

• утримання доріг (хіба хтось перевіряє, який шар чи площу асфальту поклали? або скільки віників чи протиожеледної суміші використали?;

• утримання кладовищ, пам’ятників, утримання та обслуговування зовнішнього освітлення міста і так далі;

• використання ресурсів підприємства для виконання приватних замовлень без сплати коштів на рахунки підприємства. Однією з причин такого явища є залежність керівників КП від людей, які делегували їх на посади, а також ручні методи управління, які часто виглядають так: дзвонив такий-то керівник/депутат, просив в такому-то місці терміново залатати яму;

• оформлені, але не працюючі фактично працівники.

Рекламна пауза

Положення про розміщення реклами дає право виконкому щороку переглядати (піднімати) розмір оплати за розміщення зовнішньої реклами. Державні аудитори у своєму звіті звернули увагу на те, що в Рівному цього не робили.

Також типовий договір, який укладають, не передбачає врахування індексу інфляції. Врахування індексу інфляції могло би щороку приносити місту додатковий 1 мільйон гривень. Можливо, у 2022 році цю ситуацію виправили, якщо ні, то варто це зробити.

Більше того, коли почалася війна, власники рекламних площин одними з перших отримали пільги від міської влади.

24 березня Рівненський виконком прийняв рішення №36 «Про підтримку суб’єктів господарювання на території Рівненської МТГ на період дії воєнного стану».

Уся підтримка бізнесу вклалася в один пункт: «звільнити розповсюджувачів зовнішньої реклами від плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних конструкцій аж до припинення/закінчення воєнного стану».

Цікаво, що одним із членів виконкому, є голова спілки рекламодавців Рівненщини Лілія Кректун, яка балатувалася на виборах до міської ради в команді екс-міського голови Володимира Хомка за списками партії «За майбутнє».

Конфлікт інтересів: не фіксують, не повідомляють

У міській раді є уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції – Андрій Мовчун. Ми запитали, чим він займається і які результати цієї роботи.

Отримали відповідь – консультує з питань дотримання антикорупційного законодавства, слідкує за вчасним поданням щорічних декларацій та декларацій після звільнення чиновниками (за останні три роки він виявив 32 випадки невчасного подання декларацій, про що повідомив НАЗК України).

А ще він вживає заходів (не уточнили яких конкретно) для виявлення та усунення конфлікту інтересів посадових осіб Рівнеради та її виконавчих органів, проводить службові розслідування щодо кожного факту порушення антикорупційного законодавства, інформує про виявлені порушення правоохоронні органи тощо.

З відповіді ми зрозуміли, що найбільше роботи в уповноваженої особи в питанні виявлення конфлікту інтересів посадових осіб виконкому Рівнеради (і декларації моніторить, і договори, укладені виконкомом перевіряє, і документи осіб, що влаштовуються на посади). І жодного разу за три роки такого конфлікту інтересів не виявив, ніхто із посадовців про такий конфлікт не повідомляв.

Але ми помітили, що міський голова Олександр Третяк влаштував на роботу та систематично нагороджує преміями  керівницю апарату Марію Корнійчук.

Це при тому, що під час виборчої кампанії пані Марія матеріально підтримала кандидата Олександра Третяка внесками до його виборчого фонду.

Згідно із законодавством, на думку експертів, такі рішення мер приймав, діючи в умовах реального конфлікту інтересів.

Існує навіть судова практика у аналогічних ситуаціях.

Міського голову Новоград-Волинського, що на Житомирщині, зараз судять за схожі діяння. Перша інстанція винесла рішення не на його користь, якщо програє апеляцію, то йому загрожують штраф та позбавлення права обіймати посади, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування на строк до 6 місяців.

Про потенційний конфлікт інтересів може йтися, коли окремі депутати міської ради, які є посадовими особами цієї ж ради, приймають рішення на сесії, яке стосується їх особистих умов оплати праці, адже вони зацікавлені у найкращих умовах роботи для себе особисто чи праці близької особи.

Те саме стосується і міського голови, коли він голосує за умови оплати праці для себе. Такий приклад теж є, саме він і, насправді, став причиною вето на рішення про преміювання, а не бажання міського голови , працювати, «стиснувши зуби».

Так, конфлікт інтересів не є корупцією і не завжди до неї приводить, але він шкідливий тим, що виключає об’єктивність у діях та рішеннях посадової особи.

Конфлікт інтересів часто є складовою корупції, адже для отримання приватної вигоди посадовець зловживає своїм становищем (тендери чи договори за завищеними цінами з друзями, оренда чи продаж майна рівнян для своїх за заниженими цінами та інші ситуації). І якщо контролювати конфлікт інтересів, то це мінімізує корупційні ризики.

Важливим кроком для європейської інтеграції стало ухвалення Верховною Радою 20 червня 2022 року Антикорупційної стратегії. Основним акцентом цього документу стала невідворотність покарання за порушення антикорупційного законодавства.

Водночас, коли ми проаналізували адміністративні справи, пов’язані з корупцією, то помітили, що частина частина з них закривається через малозначність (суд сам вирішує, коли діяння не становлять суспільної небезпеки), ще частина – через збіг строків притягнення до адміністративної відповідальності (не проблема затягнути строки).

Вироків по рівненських посадовцях, винесених стосовно корупційних злочинів, починаючи з 1 січня 2019 року, ми знайшли лише 6! (5 з них стосуються зловживання впливом (дві з них поєднанні з одержанням неправомірної вигоди або привласненням коштів, ще одна з них стосується посадової особи Рівнеради), одна – одержання неправомірної вигоди).

В цьому матеріалі ми не розкрили про корупційні ризики у будівельній сфері, транспорті, медичних закупівлях, освіті та ще кількох важливих сферах. Там проблем теж вистачає, для того щоб їх охопити, напевно, потрібно підготувати ще кілька матеріалів.

Разом з тим, спілкуючись із експертами, ми запитали, чи потрібна Рівному власна антикорупційна програма. Дехто не вірить у її дієвість, дехто говорить, що вона потрібна лише за умови, що буде політична воля її реально виконувати.

Розробляти таку програму, на думку опитаних нами респондентів, повинні спільно міський голова, депутати, громадські активісти, із залученням визнаних антикорупційних експертів.

До речі, напевне 90% опитаних нами назвали «Четверту владу» найбільш ефективним борцем із корупцією у Рівному. Не політиків чи посадовців, на жаль, і не правоохоронні органи, а саме журналістів.

---

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Зменшення корупції в Західній Україні», який реалізовує ГО «Рівненський центр “Соціальне партнерство”», за фінансової підтримки фонду National endowment for Democracy” (США).